Колишній чернігівський воєнком втратив посаду після гучного скандалу з конфіскацією майна на понад 4 мільйони гривень. Народний депутат Олексій Гончаренко прямо заявив: рішення про звільнення не в останню чергу пов’язане з роботою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яку він очолює.
Здавалося б, ну звільнили і звільнили – велика біда. Але історія значно глибша і показовіша. Вона демонструє, як механізми контролю за чиновниками нарешті запрацювали в логічному зв’язку.
Як розгорталися події
Полковник обіймав посаду начальника Чернігівського обласного територіального центру комплектування приблизно рік – з серпня 2025 року. За той час він встиг стати фігурантом справи, яка закінчилася не просто дисциплінарним стягненням, а повною конфіскацією дорогого майна.
Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованими активами два автомобілі, якими володіла родина посадовця. Йдеться про BMW X6 2023 року випуску та Toyota Camry Hybrid 2022 року. Сумарна вартість цих автівок перевищує 4 мільйони гривень.
Коли ви фізично бачите таку суму поруч із зарплатою військовослужбовця, виникає просте запитання: звідки? Власне, на це запитання суд і дав свою відповідь – активи не можуть бути пояснені законними доходами.
Чому це спрацювало саме зараз
Тут важливий момент: рішення ВАКС ще можна було б спробувати оскаржити або затягнути. Але Апеляційна палата залишила вердикт без змін. Це стало поворотною точкою.
Саме після цього Тимчасова слідча комісія Верховної Ради звернулася до Головнокомандувача ЗСУ та Міністра оборони. Депутати поставили пряме запитання: чи може людина з таким “шлейфом” надалі керувати обласним ТЦК?
Відповідь, як ми тепер знаємо, була очевидною. Полковника звільнили.
Ключове тут – сам механізм. ТСК не просто провела засідання “для галочки”. Вона використала юридично закріплений факт конфіскації майна як підставу для ініціювання кадрового рішення. Інструмент, який довгий час сприймався як суто політичний, спрацював у правовій площині.
Що це змінює для інших
Приклад із чернігівським воєнкомом створює прецедент, і він має дві сторони.
З одного боку, це чіткий сигнал для всіх посадовців: цивільна конфіскація необґрунтованих активів тепер реально впливає на кар’єру. Раніше можна було втратити майно, але зберегти крісло. Тепер схема “заплатив – і працюй далі” ламається.
З іншого боку, посилюється роль ТСК як інструменту контролю. Якщо комісії не просто викликають чиновників на килим, а домагаються конкретних кадрових рішень на підставі судових вердиктів – це вже зовсім інший рівень.
Тут варто згадати і про психологічний ефект. Коли ви читаєте новину про конфіскацію BMW і Toyota, а за кілька тижнів бачите інформацію про звільнення – у голові складається пазл. Справедливість не просто десь там, у вищих сферах. Вона стає видимою і зрозумілою.
Чи є тут ризики
Було б лукавством сказати, що механізм ідеальний. Конфіскація майна через ВАКС відбувається в порядку цивільного судочинства. Це означає, що кримінальної відповідальності може і не настати. Людина втрачає активи, але не обов’язково отримує судимість.
І ось тут постає питання: чи достатньо самого факту цивільної конфіскації для звільнення з військової посади під час воєнного стану? З юридичного погляду – так, якщо керівництво визнає це несумісним із подальшою службою. Але ця конструкція залишає простір для маневру.
Іншими словами, в одному випадку воєнкома звільняють, в іншому – можуть і не звільнити. Все залежить від політичної волі та уваги громадськості.
Кейс Требесова тому й важливий, що увага була прикута максимально. ТСК, журналісти, соцмережі – інформаційний тиск не давав можливості “зам’яти” ситуацію. І це, мабуть, головний урок: навіть найкращий правовий механізм потребує публічного контролю, щоб запрацювати.
Показово, що сам Гончаренко акцентував саме на ролі комісії. Мовляв, без засідань ТСК результат міг бути іншим. Чи так це насправді – ми не дізнаємось. Але сам факт, що депутат вважає за потрібне це підкреслити, свідчить про зростання впливовості таких комісій.
А ви колись замислювалися, чому одні скандали закінчуються нічим, а інші призводять до реальних наслідків? Відповідь майже завжди в комбінації трьох чинників: юридичний факт, політична воля і публічний резонанс. У цій історії зійшлося все.