Конфіскація знаряддя злочину – тема, яка викликає чимало запитань навіть у юристів. А коли людина уклала мирову, щиро розкаялася, відшкодувала збитки, отримала звільнення від кримінальної відповідальності – здавалося б, усе позаду. І тут суд забирає ваш особистий інструмент у дохід держави. Саме це сталося у справі № 938/665/25, яку нещодавно розглянув Верховний Суд.
Давайте розберемо цю історію детально, бо вона чудово показує різницю між двома процедурами, які часто плутають: спеціальною конфіскацією за Кримінальним кодексом України та вирішенням долі речових доказів за Кримінальним процесуальним кодексом України.
Що сталося і чому відбійний молоток опинився в центрі справи
Події розгорнулися 21 квітня 2025 року у Верховині, що на Івано-Франківщині. Водій автомобіля «Opel Astra», перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, неподалік будинку № 81 на вулиці Жаб’євській влаштував справжній дорожній конфлікт. Він не просто порушив громадський порядок – чоловік здійснив серію зіткнень із мікроавтобусом «Opel Vivaro», яким користувався потерпілий. А потім дістав із багажника відбійний молоток марки «Vitals» і пошкодив ним чужий автомобіль.
Збитки виявилися серйозними – 235 328 гривень. Кримінальне провадження відкрили за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України – хуліганство. Це кримінальний проступок, тобто нетяжке діяння.
Перша інстанція – Верховинський районний суд Івано-Франківської області – ухвалою від 1 жовтня 2025 року звільнила обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Підстава – ст. 45 КК України: дійове каяття. Людина визнала провину, відшкодувала шкоду, примирилася з потерпілим. Провадження закрили на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. А відбійний молоток, до речі, повернули власнику.
Здавалося б, справедливий фінал. Але прокурор подав апеляцію – і саме в частині долі того самого молотка.
Апеляція: чому інструмент вирішили конфіскувати
Івано-Франківський апеляційний суд 11 листопада 2025 року ухвалу першої інстанції змінив. Посилаючись на ч. 9 ст. 100 КПК України, суд постановив конфіскувати відбійний молоток марки «Vitals» у дохід держави. В решті рішення залишили без змін.
Чому так? Відповідь криється в самій нормі. Пункт 1 ч. 9 ст. 100 КПК України говорить чітко: гроші, цінності та інше майно, які використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфіскуються. Виняток – коли власник не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У нашому випадку ж власник молотка сам ним і орудував.
Що намагався довести власник молотка у Верховному Суді
Не погодившись із апеляцією, чоловік подав касаційну скаргу. Його аргументи були такими:
– Він посилався на ст. 96-1 Кримінального кодексу України, згідно з якою спеціальна конфіскація не застосовується за вчинення кримінальних проступків. Хуліганство за ч. 1 ст. 296 КК України – це саме проступок, тож, на думку скаржника, конфісковувати знаряддя не можна.
– Молоток придбаний за власні кошти як робочий інструмент, а під час події застосований стихійно – без попереднього наміру.
– Заявник є особою з інвалідністю внаслідок війни, тому вилучення майна становить для нього «надмірний індивідуальний тягар».
Звучить переконливо, правда? Але Верховний Суд із такою логікою не погодився. І ось чому.
Головний юридичний нюанс: спецконфіскація vs доля речових доказів
Тут важливий момент. Конфіскація знаряддя злочину за п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України – це одне. А спеціальна конфіскація за ст. 96-1, 96-2 КК України – зовсім інше.
Спеціальна конфіскація є заходом кримінально-правового характеру. Вона має власні матеріально-правові підстави, умови застосування й обмеження – зокрема, заборону щодо кримінальних проступків. А от вирішення долі речових доказів за ст. 100 КПК України – це суто процесуальне питання. Суд зобов’язаний вирішити його в будь-якому рішенні, яким закінчується провадження, незалежно від того, чи звільнили особу від відповідальності.
Верховний Суд прямо зазначив: у цій справі спеціальна конфіскація не застосовувалася. Апеляційний суд керувався імперативними приписами п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України – і зробив це правильно. Норма не залишає простору для розсуду: знаряддя, яким вчинено злочин, підлягає конфіскації. Крапка.
До речі, про «надмірний тягар». Суд звернув увагу на розмір завданих збитків – 235 328 гривень. На цьому тлі вартість відбійного молотка виглядає доволі скромною, тож говорити про непропорційність чи надмірність вилучення підстав немає.
Чому це рішення важливе для кожного
Справа № 938/665/25 нагадує просту, але часто забуту істину: звільнення від кримінальної відповідальності не означає автоматичного повернення всіх речових доказів. Навіть якщо ви помирилися з потерпілим, навіть якщо щиро розкаялися – знаряддя, яким ви завдали шкоди, можуть конфіскувати.
І це не спеціальна конфіскація з її обмеженнями щодо проступків. Це звичайне процесуальне правило, яке діє завжди, коли суд завершує розгляд справи.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду залишила ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу – без задоволення. Постанова остаточна й оскарженню не підлягає. Відбійний молоток залишився в дохід держави, а правова позиція – у скарбниці судової практики.