Крадіжка в умовах воєнного стану – це вже не просто частина перша статті 185 Кримінального кодексу України, а частина четверта, яка передбачає до восьми років позбавлення волі. Саме за цією кваліфікацією засудили комірника одного з дніпровських підприємств, і його справа дійшла до Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Захисник намагався довести, що доказів недостатньо, а інвентаризацію провели з порушеннями. Але Суд із цим не погодився.
То що ж сталося насправді?
Вісім форсунок, картонна коробка і рюкзак
ОСОБА_7 працював комірником у ТОВ «Агротек-Інвест» – компанії, що торгує запчастинами для сільгосптехніки. У травні 2022 року, через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення, він двічі заходив до складського приміщення і виносив звідти паливні форсунки «John Deere DZ100221». 11 травня – шість штук, 23 травня – ще дві. Загальна вартість викраденого, за висновком судово-товарознавчої експертизи, становила 165 477,36 грн.
Крадіжку виявили не одразу. У червні 2022 року на складі провели інвентаризацію, яка й показала нестачу восьми форсунок. Після цього керівництво переглянуло записи з шістнадцяти камер відеоспостереження – і побачило, як ОСОБА_7 складає упаковки з форсунками в картонну коробку, а потім ховає їх у рюкзак і виходить зі складу.
Цікаво, що сам обвинувачений спочатку визнав факт викрадення, але згодом змінив позицію. У суді він стверджував, що форсунки були «необлікованими надлишками» і він вважав їх нічийними. Мовляв, узяв те, що нікому не належить. Водночас заявляв, що зізнання з нього «вибили» працівники безпеки та поліції. Щоправда, до правоохоронних органів із цього приводу так і не звернувся.
З’ясувалася ще одна деталь: 12 травня 2022 року ОСОБА_7 відправив через «Нову пошту» посилку з описом «інші запчастини» оціночною вартістю 36 000 грн на ім’я ОСОБА_11. А ще раніше, у квітні, він розмістив на платформі «OLX» оголошення про продаж форсунок DZ100221 по 8 000 грн за штуку. Покупець ОСОБА_11 підтвердив у суді факт придбання, хоча через значний проміжок часу не зміг пригадати точної кількості – чотири, п’ять чи шість штук.
Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій
Дніпропетровський районний суд у лютому 2025 року визнав ОСОБА_7 винним за частиною четвертою статті 185 КК України і призначив йому п’ять років позбавлення волі. Також із засудженого стягнули на користь ТОВ «Агротек-Інвест» повну суму матеріальної шкоди – ті самі 165 477,36 грн.
Вирок ґрунтувався на цілому масиві доказів: показаннях представника потерпілого, директора компанії, завідувача складу, інших працівників товариства, протоколах оглядів відеозаписів, даних від ТОВ «Ємаркет Україна» (власника платформи OLX), реєстрах товарно-транспортних накладних «Нової пошти» та висновку товарознавчої експертизи.
Апеляційний суд у листопаді 2025 року залишив вирок без змін. І захисник пішов до Верховного Суду.
На чому наполягала сторона захисту
У касаційній скарзі адвокат просив закрити кримінальне провадження через відсутність у діянні складу злочину. Його головні аргументи зводилися до кількох пунктів.
По-перше, протокол інвентаризаційної комісії від 13 червня 2022 року складено з порушенням Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань. Не було інвентаризаційних описів із детальними відомостями про активи, а члени комісії не досліджували бухгалтерську документацію та не звіряли фактичну наявність із даними обліку.
По-друге, відеозаписи з камер спостереження не дають змоги ідентифікувати, що саме виносив ОСОБА_7 – можливо, це були зовсім не форсунки.
По-третє, свідок-покупець не зміг чітко описати кількість і ознаки придбаних форсунок, а отже, його показання не можуть бути надійним доказом.
По-четверте, документ «Commercial Invoice» (рахунок-фактура від постачальника «John Deere») не мав перекладу державною мовою, а на ньому були відсутні митні штампи, що ставить під сумнів сам факт законного ввезення форсунок в Україну.
І нарешті – апеляційний суд безпідставно відмовив у повторному дослідженні доказів, чим порушив право на захист.
Що сказав Верховний Суд: стандарт «поза розумним сумнівом»
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду на чолі з головуючим детально розібрала кожен із цих доводів. І тут варто зупинитися на ключовому моменті – стандарті доказування.
Суд нагадав, що «поза розумним сумнівом» означає: всі встановлені обставини справи виключають будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що злочин вчинив саме обвинувачений. Причому доведеним має бути кожен елемент складу злочину – і об’єктивна сторона (що саме зробив), і суб’єктивна (умисел, мотив).
Але є нюанс. Сумнів не може бути суто умоглядним – він має спиратися на конкретні обставини або прогалини в доказах, які неможливо усунути. Крім того, версія обвинувачення повинна бути не просто «більш імовірною», а єдиною, якою розумна й безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів.
У справі ОСОБА_7 цей стандарт, на думку Верховного Суду, було дотримано. І ось чому.
Чому аргументи захисту не переконали Суд
Щодо інвентаризації. Так, Положення про інвентаризацію вимагає складання описів і звіряння з даними бухобліку. Але суди першої та апеляційної інстанцій встановили: протокол від 13 червня 2022 року підписали посадові особи, які несуть за нього відповідальність, і він відповідає вимогам статті 99 Кримінального процесуального кодексу України. До того ж винуватість підтверджувалася не лише цим протоколом, а всією сукупністю доказів.
Щодо відеозаписів. Місцевий суд безпосередньо дослідив ці докази, переглянувши записи в судовому засіданні. На них видно, як обвинувачений складає упаковки з форсунками в коробку і кошик, а потім ховає в рюкзак. Свідки – працівники складу – впізнали на відео саме ОСОБА_7 і підтвердили, що в ті дні жодних видаткових накладних на форсунки не оформлювали.
Щодо показань покупця. Суд визнав, що неточність у деталях є наслідком природних особливостей пам’яті – між подією та допитом минув значний час. Але це не робить показання недопустимими. До того ж дані «Нової пошти» та платформи OLX об’єктивно підтверджують факт продажу.
Щодо «Commercial Invoice». Це, мабуть, найпоказовіший момент. Річ у тім, що оскаржуваний вирок узагалі не містить посилань на цей документ як на доказ винуватості. Суд першої інстанції не використовував його для обґрунтування свого рішення. Отже, будь-які порушення при його дослідженні не могли вплинути на законність вироку.
Щодо відмови апеляційного суду в повторному дослідженні доказів. Верховний Суд наголосив: частина третя статті 404 КПК зобов’язує апеляцію повторно досліджувати обставини лише тоді, коли суд першої інстанції зробив це неповно або з порушеннями. Проста незгода захисника з висновками суду – не підстава для повторного дослідження.
Відео, пошта, оголошення – і жодних суперечностей
Коли складаєш докупи всі докази, картина виходить досить переконливою. Камери зафіксували дії комірника, які неможливо пояснити звичайним робочим процесом. Інвентаризація показала нестачу саме восьми форсунок. На платформі OLX – оголошення про продаж таких самих форсунок з номера телефону обвинуваченого. «Нова пошта» підтверджує відправлення посилки покупцеві. Свідки – директор, завідувач складу, аналітики, інші комірники – дають послідовні показання, які не суперечать одне одному.
Сам ОСОБА_7, до речі, врешті-решт визнав, що брав форсунки і продавав їх. Його версія про «надлишки, що нікому не належать» не витримує критики: форсунки «John Deere DZ100221» вартістю понад 20 000 грн за штуку навряд чи можна вважати безхазяйним майном на охоронюваному складі з шістнадцятьма камерами.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а вирок і ухвалу апеляції – без змін. П’ять років позбавлення волі, понад 165 тисяч гривень компенсації, і ця крадіжка в умовах воєнного стану вже не просто епізод із життя складу запчастин, а прецедентне нагадування: кваліфікуюча ознака воєнного часу працює невідворотно, а стандарт «поза розумним сумнівом» – це не абстрактна формула, а конкретний інструмент, який суди застосовують, зважуючи кожен доказ.