Міністерство освіти і науки України затвердило нові критерії критично важливих підприємств у сфері освіти і науки – наказ № 960 від 18 червня 2026 року вже пройшов держреєстрацію в Мін’юсті (№ 906/46300) і набрав чинності. Якщо ви керуєте університетом, науковою установою чи освітньою організацією, цей документ для вас не просто ще одна бюрократична новина. Відтепер саме за цими сімома критеріями вирішуватимуть, чи зможе ваша установа забронювати військовозобов’язаних працівників.
Давайте розберемося, що змінилося і як це працює.
Чому цей наказ важливий саме зараз
30 травня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 692, яка оновила правила бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації. Уряд визначив: підприємства, установи та організації можуть отримати статус критично важливих – і тоді частина їхніх працівників отримує відстрочку від призову. Але для цього кожне міністерство мало розробити власні галузеві критерії.
МОН зробило це наказом № 960. Він замінив старий наказ № 10 від 6 січня 2025 року, який втратив чинність. І хоча попередній документ теж регулював схожі питання, між ними є принципова різниця, про яку варто знати.
Що змінилося порівняно з попереднім наказом
Старий наказ № 10 оперував поняттям «важливе значення для галузі національної економіки». Новий наказ № 960 використовує формулювання «критично важливе значення» – і це не просто заміна слів. Справа в тому, що постанова КМУ № 76 (у редакції від 22 листопада 2024 року) чітко розмежовує ці два статуси. Критично важливі підприємства отримують ширші можливості для бронювання – до 50% військовозобов’язаних працівників. Тому формулювання має пряме практичне значення.
Крім того, критеріїв стало більше – сім замість п’яти у попередній версії. І з’явилися нові підстави, яких раніше не було. Достатньо відповідати хоча б одному з них – це прямо зафіксовано в пункті 2 наказу.
Сім критеріїв: розбираємо кожен
Перший критерій стосується установ, які реалізують державну політику у сферах компетенції МОН. Простіше кажучи – якщо ваша організація виконує науково-методичне забезпечення освіти, координує певний складник системи освіти на загальнодержавному рівні або веде наукові роботи за державним замовленням – ви підпадаєте під цей критерій. Сюди ж належать і установи, що виконують державне оборонне замовлення або його складові, а також наукові проєкти з обмеженим доступом.
Другий критерій – для тих, хто адмініструє державні освітні електронні системи. Ідеться про Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО), Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ), Національну електронну науково-інформаційну систему, Національний репозитарій академічних текстів та інші бази даних і реєстри. Якщо ваша установа забезпечує їх технічну підтримку, супроводження чи модернізацію – цей критерій ваш.
Третій критерій – державні контракти на підготовку фахівців. Але тут є конкретна цифра: не менше 30% загального контингенту здобувачів освіти має навчатися за державним замовленням. Тобто якщо у вашому закладі вищої освіти менше третини студентів-бюджетників – цей критерій ви не проходите. Логіка зрозуміла: держава бронює працівників там, де готує кадри за власний кошт.
Четвертий критерій – виконання завдань, які не можна делегувати. Ідеться про функції, прямо передбачені законами України або міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада. Якщо ніхто інший за законом не може виконувати цю роботу замість вас – ви під критерієм. Сюди ж належать наукові проєкти, зареєстровані відповідно до статті 66 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність».
П’ятий критерій – державна атестація. Наукова установа або заклад вищої освіти повинен мати чинне Свідоцтво про державну атестацію і бути віднесеним до груп А або Б за одним із семи наукових напрямів: аграрно-ветеринарний, біомедичний, гуманітарно-мистецький, інженерно-технологічний, природничо-математичний, суспільний, безпековий. Окремо виділено напрям «Військові науки» – і це логічно в умовах воєнного часу.
Шостий критерій – збереження наукового об’єкта, що становить національне надбання. Ваша установа має бути відповідальною за такий об’єкт, і він має бути включений до Державного реєстру наукових об’єктів. Критерій доволі вузький, але для тих, хто під нього підпадає, – це прямий шлях до статусу критично важливого підприємства.
Сьомий критерій – управління об’єктом критичної інфраструктури у секторі «Наукові дослідження та розробки». Якщо ваша установа внесена до реєстру об’єктів критичної інфраструктури саме за цим сектором – критерій виконано.
Ключовий момент: як працює процедура
Тут важливий нюанс, який часто випускають з уваги. Відповідність одному чи кільком критеріям – це лише підстава для того, щоб МОН могло ухвалити рішення про визначення підприємства критично важливим. Саме собою наявність критерію не надає статусу автоматично. Потрібне окреме рішення міністерства.
Крім того, наказ № 960 діє в комплексі з постановою КМУ № 76, яка містить загальні критерії для всіх галузей – наприклад, відсутність заборгованості перед бюджетом, середня зарплата не нижче середньої по регіону тощо. Тобто навіть якщо ви проходите за галузевими критеріями МОН, доведеться довести відповідність і загальним вимогам.
Кілька слів про повернення з Мін’юсту
Уважний читач помітить у документах лист Міністерства юстиції про повернення наказу після державної реєстрації. Жодної інтриги тут немає – це стандартна процедура. Після того як нормативно-правовий акт зареєстровано, оригінали документів повертаються суб’єкту нормотворення (тобто МОН) з відповідною відміткою. Сам наказ зареєстрований 23 червня 2026 року за № 906/46300, є чинним і підлягає виконанню.
І наостанок: якщо ваша установа раніше отримала статус критично важливої за старим наказом № 10, варто перевірити, чи проходите ви за новими критеріями. Старий наказ втратив чинність, а разом із ним – і рішення, ухвалені на його підставі. МОН може ініціювати перегляд статусу, і краще бути до цього готовим заздалегідь.