Критерії ризиковості платника податку – це той самий фільтр, через який проходить кожна податкова накладна перед реєстрацією в Єдиному реєстрі. І коли система каже «стоп» – це не вирок, а сигнал розібратися, що саме викликало підозру в автоматичного моніторингу.
Уявіть: ви відправляєте накладну, очікуєте звичну квитанцію про прийняття, а натомість отримуєте повідомлення про зупинення реєстрації. Перша реакція – розгубленість. Але якщо розуміти механіку процесу, стає значно спокійніше. Давайте розберемо, як усе працює і що відбувається, коли ви потрапили в перелік ризикових.
Як автоматичний моніторинг вирішує долю вашої накладної
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі – Порядок №1165), описує чіткий алгоритм. Пункт 6 цього Порядку говорить: якщо за результатами автоматизованого моніторингу платник податку відповідає хоча б одному критерію ризиковості – реєстрація його податкової накладної або розрахунку коригування зупиняється.
Тут важливий момент: система не оцінює саму накладну ізольовано. Вона дивиться на платника загалом – на його історію, операції, контрагентів. І якщо в цьому «портреті» знаходить щось, що збігається з критеріями ризиковості, – спрацьовує блокування.
К слову, є виняток. Розрахунки коригування, складені за правилами підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не підпадають під це правило. Але це радше поодинокі випадки, і для більшості ситуацій правило працює без винятків.
Хто і як ухвалює рішення про ризиковість
Питання відповідності або невідповідності критеріям ризиковості платника податку розглядає не сам алгоритм, а комісія регіонального рівня. Це не бездушна машина – це живі люди, які аналізують дані вашого підприємства. І саме від їхнього рішення залежить, чи опинитеся ви в переліку ризикових.
Якщо комісія встановлює, що платник справді відповідає хоча б одному з критеріїв, вона ухвалює рішення про відповідність. І в той самий день – день засідання – платника включають до переліку ризикових. Жодних зволікань, жодних «ми подумаємо і повідомимо пізніше». Усе відбувається одразу.
Рішення надсилають через Електронний кабінет у день його прийняття. В електронній формі, з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Ви отримуєте його практично миттєво – і це добре, бо дає змогу швидко реагувати.
Що ви побачите в рішенні про ризиковість
Форма рішення затверджена як додаток 4 до Порядку №1165. Вона називається «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку». І це не просто формальний папірець із позначкою «ризиковий».
У рішенні обов’язково зазначають підставу – тобто конкретну інформацію, яка привела комісію до висновку про відповідність критеріям ризиковості. Ви маєте розуміти, що саме стало тригером.
Більше того, коли платника визнають ризиковим, комісія заповнює відповідні поля з детальною інформацією. Там ви знайдете:
- тип операції – придбання чи постачання;
- період здійснення господарської операції;
- код товару згідно з УКТЗЕД або Державним класифікатором чи умовний код товару;
- податковий номер контрагента, задіяного в ризиковій операції;
- дату включення цього контрагента до переліку ризикових платників.
Іншими словами, рішення – це не просто verdict, а детальна карта того, що пішло не так. Вам дають достатньо інформації, щоб зрозуміти причину і підготувати аргументовану відповідь.
Особливості для пункту 8 додатка 1
Окремо варто сказати про ситуацію, коли ризиковість встановлюють за пунктом 8 додатка 1 до Порядку №1165. Тут комісія регіонального рівня фіксує в рішенні всю наявну інформацію, що свідчить про відповідність критеріям ризиковості платника податку. І цю інформацію виявили під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних або розрахунках коригування, поданих для реєстрації в ЄРПН.
Сюди ж потрапляють і ті накладні, реєстрацію яких уже зупинили. Тобто навіть якщо накладна «зависла», інформація з неї все одно враховується під час аналізу ризиковості. Система не робить знижок на те, що операція ще не пройшла реєстрацію, – вона бере до уваги все, що ви подали.
А тепер – нюанс, який часто рятує платників від зайвих проблем. Не може бути підставою для розгляду питання про відповідність критеріям ризиковості згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, дата реєстрації якої в ЄРПН припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення.
Простими словами: якщо операція старша за пів року – комісія не має права використовувати її для визнання вас ризиковим за пунктом 8. Це своєрідний строк давності, який захищає платника від того, щоб старі, давно забуті операції раптом не спливли і не зіпсували картину. І це справді працює: якщо єдине, що бентежить податкову, – це операція семимісячної давнини, рішення про ризиковість за пунктом 8 ухвалити не можуть.
Чому це має значення для вашого бізнесу
Коли ви знаєте, як працює система, ви перестаєте боятися кожного повідомлення з Електронного кабінету. Розуміння критеріїв ризиковості дає вам інструмент для захисту: ви бачите, на які операції податкова дивиться особливо пильно, і можете заздалегідь подбати про документи, які підтвердять реальність господарських операцій.
Окрема історія – це вміння читати рішення комісії. Коли ви відкриваєте додаток 4 і бачите там не просто абстрактне «ви ризиковий», а конкретний код товару, конкретного контрагента і період операції – ви одразу розумієте, куди бити. Можна піднімати договори, видаткові накладні, товарно-транспортні документи саме за цією операцією і готувати пояснення, які знімуть усі запитання.
І наостанок – про обмеження у 180 днів. Якщо ви отримали рішення про ризиковість за пунктом 8, а єдина операція, яка там фігурує, старша за пів року – це прямий привід оскаржити рішення. Комісія просто не мала права брати її до уваги.