Критичність підприємства і бронювання працівників за постановою №1328 більше не працюють за старими правилами. 5 листопада 2026 року відбулася загальна зустріч Європейської Бізнес Асоціації, де бізнесу пояснили нову логіку отримання статусу та збереження колективу.
Розмову вели представники Мінекономіки, Міноборони та Мінцифри. Йшлося про постанову КМУ від 23.10.2026 №1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». Зміни торкнулися не дрібних процедур, а самої архітектури: хто вирішує, яку компанію вважати важливою для країни і чиїх людей не зачепить мобілізація.
Навіщо переписували старий порядок
Причина проста: попередня модель накопичила системні проблеми. Уряд назвав три з них.
- стовідсоткові квоти відкривали можливості для маніпуляцій;
- умови для бізнесу були розмежовані недостатньо чітко;
- погодження розпорошилися між різними установами.
Квота у 100% звучить як подарунок, а на практиці перетворювалася на сіру зону. Компанія могла забронювати весь штат, і перевірити, чи справді кожен працівник незамінний, було майже неможливо. Друга проблема – розмиті умови. Одні й ті самі обставини різні органи трактували по-своєму.
Третя проблема – розпорошеність. Питання оборони, економіки й цифрових реєстрів губилися між відомствами, а бізнес місяцями чекав на відповідь. Нова модель має звести ці лінії в одну точку.
Чим критичність відрізняється від бронювання
Тут важливий момент, який часто плутають. Це дві різні речі, і тепер їх розводять остаточно.
Критичність підприємства – це визнання того, що компанія потрібна державі. Своєрідна перепустка: без неї розмови про бронювання взагалі не буде.
Економічне бронювання – це вже конкретні прізвища у списку. Підприємство отримує право зберегти частину фахівців на час мобілізації.
Простими словами: критичність відповідає на питання «чи потрібна ця компанія країні», а бронювання – «чи потрібен цій компанії конкретний Іваненко». Раніше ці два рівні змішувалися, і саме це породжувало плутанину.
Кому дадуть статус критично важливого
Новий підхід звужує коло претендентів. Статус має діставатися компаніям, діяльність яких справді важить для:
- забезпечення обороноздатності держави;
- функціонування критичної інфраструктури;
- життєзабезпечення населення;
- макрофінансової стійкості країни.
Під час зустрічі окреслили й основні сфери, підприємства яких можуть претендувати на такий статус. Точний перелік критеріїв ще опрацьовують, але логіка вже читається: не «хто встиг подати папери», а «що буде з країною, якщо ця компанія зупиниться».
Уявіть лікарню, яка замовляє кисень у постачальника. Якщо той постачальник зникне, зупиниться не бізнес, а відділення реанімації. Ось прямий тест на критичність. Для пекарні на сусідній вулиці такої логіки немає, хоч як би їй хотілося забронювати всю зміну.
Що робитиме Координаційний центр
Один із ключових елементів нової моделі – Координаційний центр. Він стає єдиним майданчиком, де узгоджують інтереси оборони та економіки.
До його основних функцій належать:
- узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності;
- надання рекомендацій щодо рішень державних органів про надання підприємствам відповідного статусу;
- погодження бронювання працівників понад 50%.
Останній пункт – найцікавіший для бізнесу. Раніше питання, чи можна забронювати більше половини штату, проходило через міжвідомчу робочу групу Міноборони. Тепер це погодження бере на себе Координаційний центр.
Логіка проста: коли рішення ухвалює один орган, зникає перетягування каната між відомствами. Бізнес отримує зрозумілу точку входу замість трьох кабінетів у трьох будівлях.
Бронювання понад 50%: де шукати «зелене світло»
Поріг у 50% – це своєрідний запобіжник. Держава каже бізнесу: базову частину команди бронюйте за загальними правилами, а якщо хочете більше – обґрунтуйте, чому.
Саме тут і з’являється Координаційний центр. Він оцінює, чи справді компанія не виживе без додаткових людей, чи йдеться просто про зручність.
Що це означає на практиці? Компанії, які звикли до масових списків, готуватимуться серйозніше. Знадобляться не просто прізвища, а пояснення: яку функцію виконує кожен фахівець і що станеться з виробництвом, якщо він піде.
Кстати, такий підхід вигідний і самому бізнесу. Обґрунтований список складніше оскаржити, і він не розсиплеться під час першої ж перевірки.
Що бізнесу робити вже зараз
Чекати, поки все «саме вирішиться», не найкраща стратегія. Ось кілька практичних кроків.
- перевірте, до якої сфери належить ваша компанія і чи є шанс на статус;
- зберіть документи, які підтверджують значення вашої діяльності для країни;
- перегляньте штатний розпис: хто справді незамінний, а кого можна перерозподілити;
- стежте за оновленнями критеріїв, які готує Координаційний центр.
Окремо варто попрацювати над обґрунтуванням. Сухий список посад сьогодні не переконує нікого. А опис виробничого ланцюжка, де видно роль кожної людини, працює набагато краще.
Наразі Координаційний центр уже працює над переглядом критеріїв. Тож найкорисніше, що може зробити компанія протягом наступних тижнів – привести документи до ладу й чітко сформулювати, чому без її людей країна втратить більше, ніж просто кілька посад.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков