Легалізація роботи без ФОП стала на крок ближчою. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити за основу законопроєкт №15449 про діяльність домогосподарств. Про це повідомив голова Комітету Данило Гетманцев, а пресслужба парламенту передала подробиці журналістам.
Що це означає для людини, яка пече торти вдома, збирає ягоди на продаж або береться за разові ремонти? Давайте розберемося, бо загальна логіка документа вже зрозуміла, навіть якщо окремі цифри ще змінюватимуться.
Дрібна справа без реєстрації підприємництва
Документ дозволяє громадянам вести дрібну або сезонну економічну діяльність у межах домогосподарства. Реєструвати фізичну особу-підприємця для цього не потрібно. Засновувати юридичну особу теж. У парламенті кажуть, що таке рішення спростить ведення невеликого домашнього бізнесу.
Другий ефект виглядає не менш важливим. Люди, які досі отримували гроші за сезонну або разову працю неофіційно, зможуть показати ці суми державі. До речі, сама назва законопроєкту говорить про домогосподарства, а не про підприємців. Тобто йдеться не про черговий податковий режим для бізнесу, а про окрему рамку для побутової економіки.
Що може потрапити в таку рамку на практиці? Випічка на замовлення, збір і продаж ягід чи грибів, дрібний ремонт, догляд за садом, разові послуги для сусідів. Остаточний перелік з’явиться у фінальній редакції, але логіка саме така.
Пільгова ставка, військовий збір і одна декларація
Законопроєкт запроваджує добровільний режим пільгового оподаткування доходів домогосподарств. Ніхто нікого не змушує його обирати. Фінансові умови ініціативи в повідомленні Комітету описані коротко:
- сплата податку на доходи фізичних осіб за зниженою ставкою 5 відсотків;
- сплата військового збору;
- подання єдиної електронної декларації домогосподарства.
Тут важливий момент із цифрами. Базова ставка ПДФО в Україні – 18 відсотків, це стаття 167 Податкового кодексу. П’ять відсотків натомість виглядають як свідома пільга, близька до ставки єдиного податку для третьої групи платників.
Єдина електронна декларація означає, що звітувати доведеться раз, а не щоквартально, і без паперових бланків. Для людини, яка продає мед або випічку, це суттєво: замість похід до податкової із текою документів – кілька кліків у кабінеті.
Чим режим відрізняється від ФОП
Порівняння напрошується саме собою. ФОП – це запис у реєстрі, вибір групи єдиного податку, єдиний соціальний внесок, звітність і реєстратори розрахункових операцій у низці випадків. Домогосподарство ж, судячи з тексту, потребуватиме зовсім іншого: подати декларацію та сплатити податки.
Чи буде там ЄСВ і як рахуватиметься страховий стаж, питання до остаточної редакції. Відповіді немає поки що навіть у повідомленні Комітету, і це нормально для першого читання.
Ключова різниця в масштабі. Підприємництво має відкритий горизонт: можна наймати людей, рости, виходити на маркетплейси, працювати з великими замовниками. Легалізація роботи без ФОП стосується іншого сегмента – тих, хто годує себе дрібними справами, а не будує компанію.
Де межі та в чому ризик
Головний ризик лежить на поверхні. Без чітких обмежень нову рамку почнуть використовувати як ширму для звичайного бізнесу. Тому в тексті мають з’явитися ліміти обороту, обмеження за видами діяльності та за кількістю замовників. Інакше пільга перетвориться на схему.
Другий нюанс – це стадія процесу. Рекомендація Комітету ухвалити законопроєкт за основу означає лише перше читання. Попереду друге читання, підпис і розробка підзаконних актів. Від схвалення за основу до реальних правил минає часто кілька місяців, а іноді й більше.
І третій момент, про який варто пам’ятати. Спрощені режими зазвичай супроводжують обмеженнями: заборона працювати з юридичними особами, стеля доходу, обов’язкова звітність. Тож поки документ не набув чинності, радикальних рішень ухвалювати не варто.
Цифри, які супроводжують ініціативу
Цього року в Україні зафіксували 30 033 повторні реєстрації ФОПів. Ідеться про підприємців, які вже мали власну справу, закрили її, а згодом відкрили знову. Така статистика добре показує, наскільки рухливим став малий бізнес.
Кількість ФОПів у роздрібній торгівлі на початок вересня 2026 року сягнула 659 тисяч. Це величезний шар економіки, де постійно точаться суперечки про податки, контроль і чеки.
Наприкінці жовтня Сергій Корецький заявив про проблеми тіньової економіки: і ФОП як інструмент для схем, і контрабанду, замасковану під гуманітарну допомогу. У цьому контексті легалізація роботи без ФОП вписується у ширшу розмову про вихід економіки з тіні.
Що робити вже зараз
Для підприємця з чинним ФОП нічого не змінюється, принаймні до ухвалення закону. Закривати реєстрацію лише через новину не варто: пільговий режим добровільний і звичайне підприємництво не скасовує.
Тим, хто працює без реєстрації, сенс стежити за фінальним текстом. Важливо, чи збережеться добровільність, які ліміти обороту встановлять, чи дозволять наймати помічників. Ще одне питання: чи отримає режим окрему главу в кодексі, чи залишиться набором точкових правок.
Дивитися варто за двома документами – текстом до другого читання і роз’ясненнями ДПС. Практика зазвичай формується саме на рівні роз’яснень, і вони з’являються швидше за офіційні зміни.
А поки новина не стала нормою, найкорисніше – рахувати свої обороти й зберігати підтвердження витрат. У момент, коли перехід на новий режим стане реальністю, саме ці папери зекономлять найбільше часу й нервів.