Перша група єдиного податку – справжня знахідка для мікробізнесу: мінімальні ставки, проста звітність, жодних касових апаратів для непідакцизних товарів. Не дивно, що ФОП, який відкрив магазинчик на території ринку, одразу думає саме про цю систему. Логічно ж: ринок, роздрібна торгівля, працюєш сам – усе сходиться.
Але податкова дивиться на цю ситуацію інакше. І річ не в розмірі доходу чи відсутності найманих працівників. Каменем спотикання стає слово «магазин». Бо з точки зору закону торговельне місце на ринку й магазин – це дві абсолютно різні речі. Навіть якщо магазин фізично стоїть на території ринку.
Давайте розбиратися, чому так відбувається і що з цим робити.
Три умови для першої групи: що каже Податковий кодекс
Податковий кодекс у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 визначає критерії гранично чітко. Потрапити на першу групу єдиного податку можуть фізичні особи-підприємці, які виконують одразу три умови.
По-перше, жодних найманих працівників. Тільки сам ФОП. По-друге, діяльність – виключно роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках або надання побутових послуг населенню. По-третє, річний дохід не має перевищувати 167 мінімальних заробітних плат, установлених законом на 1 січня звітного року.
Зверніть увагу на формулювання: «з торговельних місць на ринках». Не «на території ринків», не «у приміщеннях, розташованих на ринках». А саме – з торговельних місць. І ця різниця у два слова виявляється вирішальною.
Бо якщо ваша торгова точка не підпадає під визначення торговельного місця, то навіть за дотримання двох інших умов – самозайнятість і невеликий дохід – перша група для вас недоступна. Доведеться обирати другу або третю групу з вищими ставками податку.
Що таке торговельне місце: визначення з Правил № 57
Визначення торговельного місця дають Правила торгівлі на ринках, затверджені спільним наказом Мінекономіки, МВС, ДПА та Держстандарту від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105.
Торговельне місце – це площа, відведена для розміщення торговельного інвентарю. Ваги, лотки, прилавки, столи. Сюди ж належать транспортні засоби, причепи, візки, у тому числі ручні. І що особливо важливо для нашої теми – контейнери, кіоски й палатки.
Розмір торговельного місця визначається правилами конкретного ринку. Кожне місце має свій номер, а відносини між продавцем і адміністрацією оформлюються письмовою угодою. У ній фіксують строк оренди, асортимент товарів, розташування, вартість і перелік послуг.
Ключовий момент: у цьому переліку є кіоски й палатки, але немає магазинів. І це не випадкове упущення – за цим стоїть принципова юридична логіка.
Чому магазин – це не торговельне місце
Магазин відрізняється від кіоска чи палатки фундаментально. Це капітальна споруда – з фундаментом, стінами, дахом, комунікаціями. Її не можна розібрати за день і перевезти на інше місце. Кіоск або палатка – тимчасові конструкції, які за потреби демонтуються без значних зусиль. Саме ця різниця між капітальним і некапітальним об’єктом і проводить ту саму межу, яку податкова використовує для визначення права на групу єдиного податку.
Але є ще один, навіть важливіший документ. Це Положення про основні вимоги до організації діяльності ринків, затверджене постановою Кабміну від 29 липня 2009 року № 868.
Там визначено: ринок – це об’єкт торгівлі, де власник або користувач земельної ділянки організовує та забезпечує належні умови для торговельної діяльності підприємців. Начебто все логічно. Але далі йде уточнення, яке все змінює.
Об’єкти торгівлі, що функціонують як магазини, універмаги, супермаркети, міні-маркети, – до ринків не належать. Це відокремлені капітальні споруди, які мають окрему поштову адресу. Іншими словами, як тільки ваша торгова точка отримує статус магазину, вона юридично «випадає» з поняття ринку. Навіть якщо стоїть прямо посеред ринкової площі.
Як це працює на практиці
Уявіть типову ситуацію. Ви орендуєте приміщення в критому павільйоні на території центрального ринку. У вас скляні вітрини, окремий вхід, вивіска з назвою. Приміщення має власну поштову адресу, ви отримуєте туди кореспонденцію. За всіма ознаками – це магазин.
Податкова під час перевірки дивитиметься не на те, що ви перебуваєте на території ринку, а на суть об’єкта. Магазин є магазин. І жодна письмова угода з адміністрацією ринку, жоден номер торговельного місця тут не допоможуть. Форма документів поступається змісту правовідносин.
Та ж логіка застосовується й до ситуації, коли підприємець будує на території ринку стаціонарний павільйон. Якщо це капітальна споруда, а не тимчасова конструкція, – перша група єдиного податку під питанням.
До речі, Правила № 57 дійсно допускають, що на території ринку або поруч можуть відкриватися магазини, кафе, готелі – для зручності покупців і продавців. Але це не перетворює такі об’єкти на торговельні місця. Вони залишаються магазинами, кафе й готелями зі своїм окремим правовим статусом.
Що робити, якщо ви вже відкрили магазин на ринку
Варіантів, чесно кажучи, небагато.
Якщо ви принципово хочете залишитися на першій групі єдиного податку, доведеться змінювати формат торгівлі. Тобто відмовлятися від капітальної споруди й переходити на прилавок, стіл, лоток або кіоск – на те, що закон визнає торговельним місцем. Для когось це прийнятний варіант, для когось – ні.
Більшість же підприємців обирають інший шлях: переходять на другу або третю групу. Друга група передбачає сплату до 20% мінімальної зарплати щомісяця й дозволяє мати до 10 найманих працівників. Третя група – відсоток від обороту, але зі значно вищими лімітами доходу. У кожного варіанту свої плюси й мінуси, і вибір залежить від конкретних показників вашого бізнесу.
Тут важливий момент: якщо податкова виявить, що ви працюєте на першій групі, хоча фактично торгуєте через магазин, це може кваліфікуватися як порушення умов перебування на спрощеній системі. Наслідки – донарахування податків і штрафи. Суми можуть виявитися досить відчутними для невеликого бізнесу.
Перед тим як реєструвати ФОП або змінювати групу, уважно подивіться на документи, якими оформлено ваше торгове приміщення. Якщо в договорі оренди фігурує слово «магазин», якщо є окрема поштова адреса, якщо об’єкт внесено до реєстру як капітальну споруду – ймовірність того, що податкова не визнає за вами права на першу групу, майже стовідсоткова. Краще знати це заздалегідь, аніж отримати неприємний сюрприз за результатами перевірки.