Встановлення або оскарження батьківства у справах де сторони є громадянами різних держав із відмінними правовими системами, має свої особливості. Разом з цим, норми українського та міжнародного права передбачають чіткі правові механізми, що дають змогу ефективно врегулювати такі питання та забезпечити належний захист прав дитини і батьків, які роз’яснили у Мін’юсті.
Застосування міжнародного договору
Якщо між Україною та іноземною державою укладено двосторонній міжнародний договір, який регулює питання юрисдикції та визначає застосовне право у справах про встановлення чи оспорювання батьківства, саме його положення підлягають застосуванню. Такий договір встановлює, суд якої держави має право розглядати справу та норми якого законодавства необхідно застосовувати.
За відсутності міжнародного договору
У разі, якщо відповідного міжнародного договору не укладено, застосовуються норми Закону України «Про міжнародне приватне право». Зокрема:
- питання встановлення або оспорювання батьківства вирішуються за особистим законом дитини на момент її народження, тобто відповідно до законодавства держави, громадянство якої має дитина;
- суди України уповноважені розглядати такі справи, якщо позивач проживає на території України.
Такий підхід дозволяє гарантувати захист прав дитини навіть за наявності різного громадянства сторін та відмінностей у правових системах.
Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні
Україна визнає та виконує рішення іноземних судів у справах, що виникають із сімейних, цивільних, трудових та господарських правовідносин:
- у разі наявності міждержавного міжнародного договору;
- або на підставі принципу взаємності у відносинах з відповідною іноземною державою.
Звернення про визнання та виконання рішення іноземного суду може подати заінтересована особа або її представник до суду іноземної держави, який ухвалив рішення у першій інстанції. Надалі такий суд надсилає клопотання до Міністерства юстиції України, яке після перевірки матеріалів передає їх до компетентного суду України.
Перелік документів, що додаються до клопотання, визначається відповідним міжнародним договором, а за його відсутності – Цивільним процесуальним кодексом України.
Підсудність справи в Україні визначається за місцем проживання або перебування відповідача, а якщо таке місце невідоме – за місцезнаходженням його майна. Розгляд клопотання здійснюється відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Визнання рішень українських судів за кордоном
Рішення судів України про встановлення батьківства можуть визнаватися та мати юридичну силу в інших державах. Процедура такого визнання, а також перелік необхідних документів, визначаються законодавством країни, до якої подається звернення.
Зазвичай іноземні органи вимагають:
- засвідчену копію судового рішення;
- підтвердження набрання ним законної сили;
- належний переклад, а також легалізацію або проставлення апостиля – залежно від міжнародних зобов’язань відповідної держави.