Міжнародне фінансування Миколаєва станом на початок листопада сягнуло 146,5 мільйона євро. У гривневому еквіваленті це близько 7,5 мільярда. Про підсумки розповіли під час апаратної наради 9 листопада.
Суми вражають, але за ними стоїть не один рік роботи. Заступник міського голови Сергій Корєнєв пояснив: у загальний обсяг входять кошти, які місто залучало протягом попередніх років, а не лише цьогорічні надходження.
Скільки грошей надійшло за десять місяців
Окремо в місті порахували надходження за січень–жовтень 2026 року. За цей період Миколаїв отримав нове фінансування в межах програм на 762 мільйони гривень, тобто на 15 мільйонів євро.
Різниця між 146,5 мільйона євро загалом і 15 мільйонами за десять місяців говорить сама за себе. Основна частина грошей прийшла раніше. Місто не починає щоразу з нуля, а працює з партнерами вздовж довгої дистанції.
Навіщо потрібен звіт перед донорами
Корєнєв зауважив, що проведення заходу-звіту вже обговорювали з партнерами. Логіка проста: наприкінці року в донорів на руках усі підсумкові матеріали, тож розмова виходить предметною, без здогадок і приблизних цифр.
Міський голова Олександр Сєнкевич доручив провести такий захід або перед Новим роком, або вже після свят. Мета – показати загальну картину міжнародної допомоги місту за останні чотири роки.
Навіщо це, окрім формальної звітності? Донори дають гроші не назавжди. Їм хочеться бачити результат і розуміти, що попередні вкладення не розчинилися в бюджеті. Публічний звіт – найпростіший спосіб це довести.
Звідки беруться такі суми
Формати підтримки бувають різні. Міжнародне фінансування – це і гранти, і пільгові кредити міжнародних фінансових установ, і технічна допомога.
Кожен потік має власні правила гри. Грант повертати не треба, але дають його під чітко прописану мету. Кредит доведеться віддавати, зате він дозволяє закрити великі проєкти. Технічна допомога часто приходить не грошима, а обладнанням, експертизою чи навчанням фахівців.
Конкуренція за донорські кошти досить жорстка. Міста подають заявки, готують обґрунтування, проходять відбір. Виграє той, у кого є готові проєкти й чиста історія попередніх програм.
Що ховається за підсумковою цифрою
Розподілу коштів за напрямками на нараді не озвучили. Скільки пішло на відновлення житла, скільки на комунальну техніку, а скільки на соціальні проєкти, наразі невідомо.
Для мешканців важливіший інший бік питання – прозорість. Кожен залучений ззовні євро проходить через бюджетні процедури та звітність перед партнерами. Це не додаткова шкатулка міста, а цільові кошти під конкретні програми.
Тут важливий момент: міжнародне фінансування не замінює місцевий бюджет, а доповнює його. Громада все одно вкладає своє – співфінансування, підготовку проєктів, папери, роботу фахівців.
Ще один нюанс – час. Донорські гроші не приходять за один день. Шлях від заявки до надходження розтягується на місяці, іноді на роки. Тому цифри за січень–жовтень – це результат рішень, ухвалених задовго до цього періоду.
Чотири роки – це вся велика війна
За цей час Миколаїв пережив обстріли, руйнування, виїзд частини мешканців. Кожна гривня зовнішньої підтримки в таких умовах важить зовсім інакше, ніж у мирному житті.
Звіт перед партнерами дає ще один ефект. Він показує іншим донорам, що з містом можна мати справу: документи в порядку, гроші доходять до адресатів, результати видно. А отже, і шансів на наступні програми більше.
Міжнародне фінансування для міста – не разова акція, а система домовленостей, яку доводиться підтримувати постійно.
Чи означає це, що 146,5 мільйона євро – не фінальна цифра? Прямих обіцянок ніхто не давав. Але сама логіка роботи з донорами передбачає продовження: один звіт відкриває двері для наступного фінансування.
Коли місто представить повну картину допомоги за чотири роки, варто придивитися до неї уважно. За підсумковими цифрами найімовірніше стоять цілком конкретні речі: ремонти, техніка, послуги. Їх і варто шукати в звіті, а не лише суми.