Мобілізація в Україні невдовзі може стати суттєво іншою – принаймні, саме про це говорять і в парламенті, і у Міноборони. Поки офіційних деталей мало, але деякі контури вже вимальовуються.
Радник міністра оборони Сергій Стерненко нещодавно записав відео, де прямо сказав: те, що відбувається з мобілізацією зараз, – це «треш», і змінюватися вона буде серйозно. Конкретики він навмисно не розкрив. «Щоб все відбулося правильно, треба помовчати до моменту, поки все почнеться», – пояснив Стерненко. Додав лише одне: Україна планує залучати більше іноземців до військової служби.
Ставка на цифровий облік
Декілька джерел у Верховній Раді розповіли, що йдеться насамперед про цифрову складову. Простіше кажучи – більш активне використання електронних реєстрів із даними про військовозобов’язаних. Раніше в парламенті вже обговорювали роль ідентифікаційних кодів у цій роботі.
За інформацією парламентарів, протягом найближчих двох-трьох тижнів Міноборони планує презентувати зміни безпосередньо у Верховній Раді. Про таку можливість підтвердив представник комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Один з парламентарів уточнив: зміни, найімовірніше, не торкнуться оповіщення у громадських місцях. Тобто сцен із вуличними повістками менше не стане – принаймні цей механізм поки залишається без змін. Будь-які нові правила потраплять або на голосування до Ради, або будуть закріплені урядовими постановами.
Чи посилюватиме Рада мобілізацію
Окремо сплив інший резонансний сюжет. У Telegram-каналах масово поширили слова депутата Максима Бужанського про те, що Верховна Рада нібито більше не голосуватиме за посилення мобілізації. Бужанський відреагував і пояснив: його слова вирвали з контексту, але по суті він їх підтверджує.
Його логіка така:
- Закон про посилення мобілізації вже ухвалений – у квітні 2024 року.
- Цей закон і так достатньо жорсткий, далі посилювати нікуди.
- Механізм простий: повістка – штраф за неявку – автоматичне блокування рахунків через виконавче провадження.
«Що ще можна тут посилити? Збільшити кількість штрафів?» – риторично запитує Бужанський. На його думку, проблема не в тому, що закон м’який. Проблема в тому, що він просто не виконується.
Цифри, які говорять самі за себе
І тут – найважливіше. За даними Бужанського, за весь 2025 рік було лише 30 тисяч арештів рахунків. За перші чотири місяці поточного року – 6 тисяч. Для країни, де мобілізація в Україні іде вже не перший рік, це вкрай мало.
Виходить парадоксальна ситуація: інструменти тиску є, санкції прописані, але механізм фактично не працює. І нові зміни, судячи з усього, спрямовані саме на це – не посилити покарання, а нарешті змусити систему реально функціонувати. Зокрема через цифровий облік, який складніше ігнорувати, ніж паперовий.