Уявіть: вас офіційно виключили з військового обліку як непридатного до служби, а через три роки – мобілізують. Саме така історія трапилася з позивачем у справі № 620/7921/26, яку розглянув Чернігівський окружний адміністративний суд. І суд відповів однозначно: дії територіального центру комплектування були протиправними від початку до кінця.
Давайте розберемося, що сталося і чому це рішення важливе для кожного, хто колись чув фразу «виключений з військового обліку за станом здоров’я».
Як усе починалося
У червні 2023 року військово-лікарська комісія визнала чоловіка непридатним до військової служби – на підставі статті 53-а графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ Міністра оборони № 402). Його виключили з військового обліку. У Тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного від 10 липня 2023 року з’явився відповідний запис. Те саме підтверджували й дані застосунку «Резерв+».
Здавалося б, питання закрите. Людина більше не військовозобов’язана, її статус – остаточне звільнення від виконання військового обов’язку. Але через три роки все пішло шкереберть.
Травень 2026-го: мобілізація «непридатного»
Сьомого травня 2026 року позивача доставили до іншого територіального центру комплектування – не того, де він стояв на обліку раніше. Посадовці ТЦК внесли до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про те, що чоловік перебуває на військовому обліку. Більше того – позначили його як такого, що перебуває в розшуку.
Того ж дня військово-лікарська комісія при цьому ТЦК визнала його придатним до служби. Жодних додаткових обстежень у спеціалізованих закладах охорони здоров’я не проводили. Електронних направлень в ЕСОЗ – системі, яка фіксує такі речі, – не створювали. Просто взяли й винесли нову постанову.
А вже 8 травня начальник ТЦК підписав наказ про призов на військову службу під час мобілізації. Дев’ятого травня командир військової частини зарахував чоловіка до списків особового складу.
І от питання: чи можна мобілізувати того, кого держава сама ж і визнала непридатним?
Закон чіткий: виключення з військового обліку – це крапка
Тут важливий момент, який часто плутають навіть юристи-початківці. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» (№ 2232-XII) розрізняє два поняття: «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку».
Коли людину знімають з обліку – наприклад, через виїзд до іншого міста – вона не втрачає статус військовозобов’язаного. Її можуть повторно взяти на облік. А от виключення з обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII (через непридатність до служби) – це фінал. Людина перестає бути військовозобов’язаною взагалі. Жодних «повторних взять» закон для таких випадків не передбачає.
Суд прямо послався на правову позицію Верховного Суду з постанови від 21 травня 2025 року (справа № 280/2880/24): громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов’язаного. На відміну від знятих з обліку – ті свій статус зберігають.
А як же повторний медогляд?
Комусь може здатися: ну от прийшов чоловік до ТЦК, його оглянули – і побачили, що він насправді придатний. Хіба не можна переглянути старий висновок?
Можна. Але за суворою процедурою. Пункт 3.3 розділу II Положення № 402 вимагає, щоб особи, визнані непридатними, проходили повторний огляд лише після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Лікар ВЛК має сформувати електронне направлення в ЕСОЗ. Тільки після цього – медичний огляд.
У цій справі ТЦК не надав суду жодного доказу таких обстежень. Жодного направлення. Жодного висновку спеціалізованого закладу. Суд визнав: медичний огляд провели без правових підстав.
Чому «посипалися» всі накази
Окрема цікава деталь – як суд обійшовся з наказами. Їх у справі фігурувало два: наказ начальника ТЦК про призов (№ 313/12 від 08.05.2026) і наказ командира військової частини про зарахування до списків особового складу (№ 135 від 09.05.2026).
Суд пояснив логіку просто: первинний акт – наказ про призов. Якщо він незаконний, то й похідний акт (зарахування до списків частини) не може встояти. Командир військової частини, звісно, діяв на підставі документів від ТЦК і не мав підстав для відмови. Але це не рятує сам наказ після того, як суд визнав незаконною всю процедуру.
Суд послався на постанову Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 520/7954/22: за подібних обставин – коли особа не належала до категорії тих, кого можна призвати, – Верховний Суд погодився з необхідністю скасувати наказ про зарахування і зобов’язати військову частину виключити позивача зі списків.
Принцип «належного урядування»
Суд також нагадав про відому позицію Європейського суду з прав людини зі справи «Рисовський проти України». Державні органи мають діяти послідовно, прозоро й у спосіб, який мінімізує ризик помилок. А якщо помилка все ж сталася – ризик несе держава, а не громадянин.
Іншими словами: не можна перекладати на людину наслідки того, що один ТЦК не побачив даних іншого ТЦК або проігнорував записи в Реєстрі. Самовільне переведення облікової справи між центрами комплектування, зміна даних у системі «Оберіг» без особистої заяви чи зміни місця проживання – це порушення Порядку № 1487, який регулює ведення військового обліку.
Що отримав позивач
Суд задовольнив позов повністю. А саме:
- дії ТЦК щодо внесення відомостей про позивача як військовозобов’язаного визнано протиправними;
- ТЦК зобов’язано внести відомості про виключення позивача з військового обліку як непридатного;
- наказ про призов скасовано в частині, що стосується позивача;
- наказ командира військової частини про зарахування до списків особового складу скасовано;
- військову частину зобов’язано виключити позивача зі списків та звільнити з військової служби.
Крім того, з обох відповідачів стягнуто судовий збір – по 1064,96 грн з кожного.
Окремо суд підкреслив: виключення зі списків особового складу в цьому випадку не є втручанням у дискреційні повноваження командира. Після скасування наказу про призов і наказу про зарахування у військової частини просто не залишається інших юридично допустимих варіантів поведінки.
Ця справа – не про те, щоб уникнути мобілізації. Вона про те, що держава, одного разу визнавши людину непридатною до служби та виключивши її з військового обліку, не може через три роки «передумати» без жодної законної процедури. І коли таке трапляється – суд має інструменти, щоб усе виправити.