Уявіть: ви студент, маєте законну відстрочку від мобілізації, навчаєтесь на денній формі – і раптом опиняєтесь у військовій частині. Саме така історія сталася з позивачем у справі №260/1288/26, яку розглянув Закарпатський окружний адміністративний суд. І рішення у цій справі – чудовий приклад того, як працює судовий захист, коли державний орган діє всупереч закону.
Давайте розберемося, що сталося, чому суд став на бік студента і які висновки з цього можуть зробити інші військовозобов’язані.
Що трапилося: студент, кордон і раптова мобілізація
Позивач навчався на денній формі в університеті «Україна» за освітнім рівнем «магістр» за спеціальністю «Право». За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), здобуття освіти не порушувало послідовності, визначеної законом. Тож він мав повне право на відстрочку від призову під час мобілізації – на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+» чітко показував: відстрочка чинна, тип – п.1 ч.3 ст.23. Тобто жодних сумнівів у правовому статусі студента не було.
Але 17 лютого 2026 року все змінилося. Позивача затримали працівники прикордонної служби під час спроби незаконного перетину державного кордону. Його доставили до районного ТЦК та СП. І вже наступного дня – 18 лютого – відбулося одразу кілька подій: військово-лікарська комісія визнала його придатним, комісія ТЦК скасувала відстрочку від мобілізації, начальник ТЦК видав наказ про призов, а командир військової частини зарахував його до особового складу.
Усе це – протягом одного дня. Стрімко, чи не так?
Чому ТЦК скасував відстрочку: аргументи відповідача
Позиція ТЦК була такою: студента затримали на кордоні в той час, коли він мав би перебувати на навчанні згідно з індивідуальним планом. На думку посадовців, це свідчило про невиконання обов’язків, пов’язаних із навчанням, і суперечило самій меті надання відстрочки.
ТЦК посилався на пункти 59 та 60 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Крім того, представники ТЦК наголошували: позивач не скаржився на незаконне утримання чи тиск, процедуру призову проведено за всіма правилами, а наказ про призов – це індивідуальний акт одноразового застосування, який вичерпав свою дію в момент виконання.
Військова частина, зі свого боку, додала: з моменту зарахування до списків особового складу наказ про призов повністю реалізований. А звільнення військовослужбовців під час воєнного стану можливе лише з підстав, прямо визначених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Скасування наказу про призов до таких підстав не належить.
А що казав студент: аргументи позивача
Позивач зайняв чітку позицію: на момент призову він мав чинну відстрочку від мобілізації, жодних законних підстав для її скасування не існувало. Він не був відрахований із закладу освіти, продовжував навчання, і це підтверджувалося довідкою з ЄДЕБО.
Окремо позивач наголосив: самого факту відсутності в навчальному закладі в конкретний день недостатньо для позбавлення права на відстрочку. Закон не передбачає такого механізму – як і не передбачає припинення відстрочки через затримання на кордоні.
Більше того, постанова про адміністративне правопорушення щодо незаконного перетину кордону на той момент оскаржувалася в апеляційному порядку. Отже, сам факт порушення ще не був встановлений остаточно.
І ще один важливий аргумент: ТЦК не надав жодного належного рішення про скасування відстрочки та не повідомив про нього позивача у встановленому законом порядку.
Вирішальний момент: рішення у справі №260/2783/26
Тут ми підходимо до найцікавішого. Паралельно з основною справою позивач оскаржив саме рішення комісії ТЦК про скасування відстрочки. І Закарпатський окружний адміністративний суд 10 липня 2026 року у справі №260/2783/26 визнав це рішення протиправним та скасував його.
Рішення набрало законної сили. А це означає, що відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені цим рішенням, не потребують повторного доведення. Преюдиція – річ серйозна.
Суд у справі №260/1288/26 прямо вказав: оскільки рішення про скасування відстрочки визнано протиправним, на момент призову позивач мав діючу відстрочку від мобілізації. А отже, наказ про призов, виданий за відсутності законних підстав, не відповідає критерію законності, визначеному статтею 2 КАС України.
Що вирішив суд і чому це важливо
Суд задовольнив позов повністю. Наказ начальника ТЦК про призов від 18.02.2026 року №М70 у частині мобілізації позивача визнано протиправним і скасовано. Так само скасовано наказ командира військової частини про зарахування до особового складу.
Але найголовніше – суд зобов’язав військову частину прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби та виключити його зі списків особового складу.
Чому це рішення є особливо цінним? Бо часто можна почути тезу: мобілізація – процес незворотний, наказ вичерпав дію, поїзд поїхав. Суд же чітко показав: незаконна мобілізація порушує права громадянина, і ці права підлягають судовому захисту. Якщо людину призвали всупереч закону – вона має право не лише на скасування наказу, а й на повне відновлення свого попереднього становища.
Суд прямо вказав: хоча Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» не містить такої підстави для звільнення як «незаконна мобілізація», проходження служби є безпосереднім наслідком наказу про призов. А тому ефективний захист порушеного права неможливий без звільнення особи з військової служби.
Крім того, з відповідачів на користь позивача стягнуто судовий збір – по 1597,44 грн з кожного.
Кілька практичних висновків
Ключовий урок цієї справи: наявність чинної відстрочки від мобілізації – це не просто запис у «Резерв+», а реальний правовий захист. Якщо ТЦК ігнорує цей факт, його дії можна і потрібно оскаржувати.
По-друге, варто пам’ятати: сам факт затримання на кордоні чи відсутності на заняттях не є автоматичною підставою для скасування відстрочки. Для цього потрібне окреме рішення, ухвалене з дотриманням процедури. Якщо такого рішення немає або воно не повідомлене особі – відстрочка продовжує діяти.
І по-третє, судова практика підтверджує: навіть якщо наказ про призов уже виконано, це не позбавляє права на його оскарження. Про це неодноразово висловлювалася і Велика Палата Верховного Суду – зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21 та від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.
Прецедент, створений рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/1288/26, показує: закон на боці тих, хто готовий його відстоювати. Навіть тоді, коли вся бюрократична машина працює проти вас.