У Луцьку правоохоронці затримали виконувача обов’язків начальника міського ТЦК просто під час отримання хабаря. За даними слідства, посадовець поклав до кишені 7000 доларів США – і все це за те, щоб допомогти військовозобов’язаному уникнути мобілізації. Жодних шпигунських ігор чи заплутаних схем: гроші, службове крісло і бажання домовитися. Але тепер ця «домовленість» загрожує обернутися реальним строком. Давайте розберемося, що саме сталося, які норми закону тут «заграють» і чому такі випадки – це завжди верхівка айсберга.
Спершу кілька слів про те, кого саме затримали. ТЦК – це територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, або, простіше кажучи, колишній військкомат. Саме тут оновлюють облікові дані, проводять медогляди, виписують повістки та скеровують чоловіків на службу. Керівник такого центру – фігура з величезним обсягом повноважень: він підписує накази про призов, організовує роботу лікарських комісій і, на жаль, іноді має спокусу монетизувати цей доступ. У нашій історії йдеться про виконувача обов’язків начальника Луцького міського ТЦК – людину, яка тимчасово перебувала на цій посаді, але цілком могла впливати на мобілізаційні рішення.
Що таке хабар з погляду Кримінального кодексу? Юридично це називається «неправомірна вигода». Тобто будь-які гроші, майно, послуги чи навіть обіцянка вигоди, яку службова особа отримує за те, щоб щось зробити (або не зробити) з використанням своєї влади. У цьому випадку йдеться про статтю 368 КК України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. І, до речі, не має значення, чи взяв чиновник гроші до рук сам, чи через посередника, – склад злочину однаково є.
А тепер про саму оборудку. За інформацією, яку оприлюднили журналісти, посадовець нібито пообіцяв оформити «липову» тимчасову непрацездатність і виключити чоловіка з військового обліку. Тут важливий момент. Тимчасова непрацездатність – це, простіше кажучи, лікарняний. Якщо військовозобов’язаний має серйозну хворобу або травму, йому дійсно можуть дати відстрочку від мобілізації. Але якщо діагноз намальований за гроші – це вже не відстрочка, а шахрайство. Виключення з обліку і зовсім означає, що людину прибирають з реєстру військовозобов’язаних, і держава більше не бачить її як потенційного призовника. Зробити це законно можна лише в окремих випадках – наприклад, за станом здоров’я або досягненням граничного віку. В усіх інших ситуаціях це пряме порушення.
Наразі відомо, що затримання відбулося безпосередньо під час передачі грошей. У прес-службі Волинського обласного ТЦК підтвердили: правоохоронці затримали посадову особу одного з центрів комплектування під час одержання неправомірної вигоди. Це офіційне формулювання, яке повністю збігається з тим, що ми описали вище. Крім того, в обласному ТЦК наголосили, що слідство перевіряє можливу причетність третіх осіб, які могли бути залучені як посередники. Тобто не виключено, що в схемі брав участь не один керівник, а ціла низка людей – від тих, хто готував фальшиві документи, до тих, хто зводив «клієнта» з хабарником.
Яке покарання загрожує? Стаття 368 КК України розділяє відповідальність залежно від суми хабаря. 7000 доларів – це, за грубими підрахунками, близько 280 тисяч гривень. Такі суми підпадають під категорію «у великому розмірі» (якщо вони перевищують 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що приблизно становить 268 000 гривень). У такому разі частина 4 статті 368 передбачає позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна. Це не штраф і не умовний термін – мова йде про реальне ув’язнення. Якщо ж з’ясується, що хабар отримано за попередньою змовою групою осіб, або якщо був факт вимагання, суд може призначити ще суворіше покарання.
А паралельно можна згадати і статтю 369-2 КК – зловживання впливом. Вона актуальна, якщо хтось виступав посередником: мовляв, я домовлюся з потрібними людьми в ТЦК, а ви мені – винагороду. Іноді хабародавці навіть не знають, чи реально чиновник причетний, але закон все одно карає обох. Тож усі фігуранти справи ризикують отримати статус підозрюваних.
Співробітники Волинського обласного ТЦК заявляють, що всіляко сприяють слідству і надають потрібну інформацію. Правову оцінку діям усіх причетних обіцяють дати уповноважені органи. Це стандартна практика, але вона не скасовує презумпції невинуватості: поки що офіційних обвинувачень пред’явлено не було, триває досудове розслідування. Проте сам факт затримання на гарячому – серйозний аргумент для майбутнього суду.
Якщо ви стикалися з подібними ситуаціями – коли працівник ТЦК натякає, що «питання можна вирішити», – не залишайтеся осторонь. Повідомляти про корупцію можна через спецлінію СБУ (0 800 501 482), гарячу лінію Національної поліції або анонімно – через сервіс ДБР. Часто люди бояться, що після звернення самі отримають повістку, але це не так: законодавство захищає викривачів корупції, а правоохоронці зацікавлені саме в покаранні хабародавців та хабарників, а не заявників.
Резонансні затримання в ТЦК, на жаль, стали вже не поодинокими. Вони додають невпевненості, підривають довіру до мобілізаційної системи та створюють враження, що одні воюють, а інші вирішують «питання» за гроші. Тому кожне таке розслідування важливе не лише з погляду покарання винних, а й для того, щоб суспільство бачило: система очищується. Іншого шляху просто немає – особливо під час війни, коли питання захисту країни стоять надзвичайно гостро.