Напад на співробітника ТЦК стався у місті Шептицький на Львівщині. Під час перевірки військово-облікових документів чоловік ударив ножем у шию члена групи оповіщення, а потім утік. Поранений військовослужбовець зараз у реанімації.
Про це повідомили два джерела: поліція Львівської області та Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Особу нападника встановлюють, тривають заходи із затримання.
Якщо відкинути емоції, залишається суто юридичне питання. За якими статтями відповідатиме той, кого затримають? І чому ця справа – не побутова бійка, а злочин зовсім іншої ваги?
Що сталося у Шептицькому
За попередньою версією поліції, все трапилося під час мобілізаційних заходів. Група оповіщення перевіряла у чоловіка військово-облікові документи, і саме в цей момент він завдав удару ножем у шию одному з військовослужбовців.
Реакція побратимів, до речі, була правильною. Вони надали потерпілому домедичну допомогу та викликали медиків. Далі чоловіка забрала швидка, і тепер його життя рятують у реанімації.
Шия – це не рука і не нога. Там проходять великі судини, дихальні шляхи, нервові стовбури. Удар ножем у цю зону майже завжди створює реальну загрозу для життя.
Ким був потерпілий і чому це принципово
Тут важливий момент, який часто плутають. Персонал ТЦК та СП – це військовослужбовці, а не цивільні службовці. Група оповіщення виконує конкретні службові обов’язки: вручає повістки, перевіряє документи, веде облік.
Виходить, у момент удару потерпілий був представником держави при виконанні службового обов’язку. Напад на співробітника ТЦК через це автоматично стає суспільно небезпечнішим – і додає нападнику проблем.
Саме тому опір військовослужбовцю Збройних Сил під час виконання ним службових обов’язків виділено в окремий склад злочину – стаття 342 Кримінального кодексу України.
Стаття 114-1: перешкоджання діяльності ЗСУ
Перше, про що подумає слідчий, – стаття 114-1 Кримінального кодексу України. Вона про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період.
Під цю норму підпадає і створення перешкод під час мобілізації. Санкція сувора: позбавлення волі від п’яти до восьми років. Ані штрафу, ані умовного строку тут немає.
Погодьтеся, відмова показати документи і удар ножем у шию – речі різного порядку. Проте обидві можуть опинитися в межах цієї статті, якщо слідство доведе намір завадити роботі військових.
Стаття 121: тяжкі тілесні ушкодження
Другий очевидний варіант – стаття 121 ККУ, умисне тяжке тілесне ушкодження. Частина перша передбачає від п’яти до восьми років позбавлення волі, кваліфікований склад – від семи до десяти.
Що закон вважає тяжким ушкодженням? Те, яке було небезпечним для життя в момент заподіяння. Або таке, що призвело до втрати органа, стійкої втрати працездатності щонайменше на третину, психічного розладу.
Ніж у ділянці шиї – хрестоматійний приклад саме такого ушкодження. Навіть якщо людина вижила і навіть якщо це сталося завдяки швидкій допомозі товаришів.
А може, це замах на вбивство?
Ось тут найцікавіше для юриста. Слідство може побачити в діях чоловіка не просто поріз, а замах на умисне вбивство. Тобто статтю 15 і статтю 115 ККУ.
Логіка проста: ніж, життєво важлива зона, раптовість нападу. Якщо доведуть, що нападник бажав смерті потерпілого або свідомо допускав її, покарання зростає кардинально.
Частина перша статті 115 – від семи до п’ятнадцяти років. Частина друга, тобто кваліфіковане вбивство, – від десяти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Для замаху працює стаття 68 ККУ: покарання не може перевищувати двох третин максимуму санкції. Звучить м’якше за довічне, але йдеться все одно про багато років за ґратами.
І ще один момент, який не хочеться згадувати, але треба. Якщо поранений військовослужбовець помре, кваліфікацію змінять на закінчене вбивство. Замах перетвориться на злочин із найсуворішою санкцією в Кодексі.
Сукупність злочинів і обтяжуючі обставини
Може здатися, що ці статті конкурують між собою. Насправді їх часто інкримінують разом – це називають сукупністю злочинів. Покарання тоді складають, і воно стає довшим.
Плюс є обставина, яка обтяжує покарання, – вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового обов’язку (стаття 67 ККУ). Простими словами: нападник мав справу не з випадковим перехожим, а з людиною на роботі.
Що відбувається далі за процедурою
Коли особу встановлять, дані внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Затримання оформлять за статтею 208 КПК України – з цього моменту людина вже має право на захисника.
Далі суд обирає запобіжний захід. За таких обставин зазвичай ідеться про тримання під вартою – стаття 183 КПК України. Ризик переховування підтверджує сама втеча з місця події.
Низку таких проваджень розслідує Служба безпеки України. Це логічно: там, де йдеться про посягання на діяльність Збройних Сил, підслідність віддають саме СБУ.
Що може вимагати поранений
Потерпілий має право на відшкодування шкоди, і це не лише лікування та реабілітація. Моральну шкоду також враховують.
Позов подають у межах кримінального провадження – стаття 128 КПК України. Або окремою цивільною справою, якщо так зручніше.
Практика останніх років показує: суди дедалі частіше задовольняють такі вимоги. Суми різняться, але за тяжкі ушкодження зазвичай ідеться про сотні тисяч гривень.
Схожа справа, яка вже закінчилася затриманням
Інцидент у Шептицькому не поодинокий. Раніше в Нововолинську затримали 46-річного чоловіка, який порізав ножем двох військовослужбовців ТЦК. Ця історія доводить просту річ: такі справи не розчиняються безслідно. Особу встановлюють, матеріали передають до суду, вироки ухвалюють.
Якщо у справі на Львівщині підтвердиться умисел, нападнику загрожує не адміністративний штраф і не короткий строк. Історія з нападом на співробітника ТЦК цілком може закінчитися реальним ув’язненням – від восьми років і більше, залежно від остаточної кваліфікації та стану потерпілого.
А поки триває розшук, за кадром залишається головне. За кожним таким випадком стоїть жива людина, яка просто виконувала свою роботу – і опинилася в реанімації.