Наїзд на військовослужбовця ТЦК та СП у Волочиську на Хмельниччині закінчився для 57-річного водія сімома роками позбавлення волі. Окружна прокуратура довела в суді, що чоловік умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження службовій особі у зв’язку з її службовою діяльністю. Крім основного покарання, суд стягнув із засудженого майже 450 тисяч гривень матеріальної та моральної шкоди.
Цифри виглядають суворо, і на те є причини. Зупинка автомобіля для перевірки – ситуація побутова, знайома тисячам водіїв. Але коли вона переростає в рух із людиною на капоті, правова оцінка змінюється докорінно. Розберімося, що саме сталося і чому результат виявився таким жорстким.
Як розгорталися події
Квітень 2026 року, Волочиськ. Поліцейські зупинили автомобіль, за кермом якого перебував 57-річний чоловік. Далі до перевірки долучилися військовослужбовці територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто ТЦК та СП. Вони побачили порушення правил військового обліку й повідомили про це водієві.
Що було далі, визначає всю справу. За версією прокуратури, чоловік вирішив уникнути подальшої перевірки і рушив з місця, хоча просто перед капотом стояв військовослужбовець. Людина опинилася на капоті. Водій не зупинився і проїхав так близько 150 метрів. Під час маневру військовослужбовець упав на дорогу.
Сто п’ятдесят метрів – це не мить. За цей час можна кілька разів натиснути на гальма. Саме тому слідство наполягало на умислі, а не на випадковості.
Що казав сам підсудний
У суді чоловік заперечував умисність своїх дій. Така лінія захисту для подібних справ типова: подію людина визнає, а от намір – ні. Мовляв, не хотів завдавати шкоди, так склалося.
Тільки умисел майже ніколи не встановлюють із самих лише слів обвинуваченого. Кримінальне право оцінює поведінку, обставини й наслідки. Якщо водій бачив людину перед машиною, мав можливість зупинитися і не зупинився – це вже розмова про намір, а не про необережність.
Вину в цій справі довели показаннями свідків, відеозаписами та висновками судово-медичних експертиз. Відео тут відіграє особливу роль: воно фіксує і тривалість руху, і те, скільки часу було на реакцію.
Що перевіряють військовослужбовці ТЦК та СП
Нагадаю, чим займається ТЦК та СП під час спільних заходів із поліцією. Йдеться про перевірку документів військового обліку: чи людина стоїть на обліку, чи актуальні її дані, чи з’являлася вона за повісткою.
Порушення цих правил саме по собі не кримінал. Це адміністративна відповідальність за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і найсуворіше, що загрожує, – штраф. Ні арешт, ні тим паче тілесні ушкодження тут не передбачені.
Ось чому ситуація з Волочиська така показова. Привід був адміністративний, а наслідок – кримінальний. І сталося це не через сам факт порушення обліку, а через те, як водій на нього відреагував.
Частина 3 статті 350 КК України: що це означає
Тепер про кваліфікацію, бо саме вона визначає суворість покарання. Стаття 350 Кримінального кодексу України має довгу назву – погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок.
Простими словами, закон захищає не лише здоров’я конкретної людини, а й можливість державного службовця виконувати свою роботу без страху за життя. Третя частина цієї статті охоплює найтяжчі випадки – коли насильство призвело до тяжких тілесних ушкоджень. Санкція передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.
Сім років, які призначив суд, – це ближче до верхньої межі. Отже, обставини справи суд оцінив як серйозні, а не як прикру випадковість.
Ключова відмінність від звичайного ДТП у мотиві. Водій не втратив керування, не заснув, не мав раптового нападу хвороби. За версією обвинувачення, він свідомо спробував позбутися перешкоди, щоб поїхати далі. Саме тому справу розглядали не як дорожню, а як справу про насильство щодо службової особи.
До слова, військовослужбовці ТЦК та СП під час спільних заходів із поліцією мають статус представників держави, які виконують службові повноваження. Погрози, побої або тілесні ушкодження щодо них – окремий склад злочину, а не просто обтяжуюча обставина.
Звідки взялися 450 тисяч гривень
Крім основного покарання, суд задовольнив цивільний позов потерпілого. Засуджений має сплатити майже 450 тисяч гривень. Ця сума складається з двох частин.
- Матеріальна шкода – конкретні витрати: лікування, реабілітація, ліки, втрачений заробіток за час непрацездатності. Усе, що підтверджено документами.
- Моральна шкода – компенсація за фізичний біль і душевні страждання. Її розмір суд визначає на власний розсуд, орієнтуючись на характер травм, тривалість лікування та наслідки для здоров’я.
Чому сума виявилася такою великою? Тяжкі тілесні ушкодження зазвичай означають тривале лікування, можливу інвалідність і серйозні обмеження на все подальше життя. Кожен із цих факторів збільшує розмір відшкодування.
Є ще один момент, про який часто забувають. Вирок не скасовує борг і відбування покарання його не анулює. Людина виходить із місць позбавлення волі з непогашеним зобов’язанням на сотні тисяч гривень.
Чи можна оскаржити такий вирок
Вирок не набирає законної сили, доки не спливе строк на апеляційне оскарження. Загальне правило – тридцять днів із дня проголошення. Подати апеляцію можуть сторона захисту, прокурор, а також потерпілий у частині, що стосується його інтересів.
Що зазвичай оскаржують у подібних справах? Найчастіше три речі:
- Доведеність умислу – чи справді водій бачив людину перед капотом.
- Кваліфікацію – чи правильно застосували саме частину 3 статті 350.
- Розмір моральної шкоди – він нерідко здається завищеним.
Шанси залежать від доказів. Якщо у відеозаписі видно, що людина стояла перед автомобілем кілька секунд, переконати апеляційний суд у відсутності умислу буде вкрай складно. Наїзд на військовослужбовця ТЦК та СП, вчинений свідомо, майже не залишає простору для перекваліфікації на необережність.
Що з цієї історії варто винести
Наїзд на військовослужбовця ТЦК та СП – приклад того, як одна імпульсивна дія перевертає життя. Людина, найімовірніше, думала, що просто поїде і питання закриється. Натомість отримала сім років і борг у 450 тисяч гривень.
Якщо вас зупинили й перевіряють документи, не варто вирішувати проблему кермом. Навіть коли ви вважаєте дії тих, хто вас зупинив, незаконними, у вас є інші інструменти: скарга, адвокат, суд. Автомобіль у такій ситуації – не засіб втечі, а обтяжуюча обставина.
Практичний висновок для водіїв простий: будь-який рух, коли перед машиною стоїть людина, легко перетворює адміністративний спір на кримінальну справу. І тоді вже не має значення, хто першим порушив правила військового обліку.