Недопустимі докази у господарському процесі стали головною темою справи № 911/1006/19, яку 4 листопада 2020 року розглянув Верховний Суд. Підприємство намагалося довести, що апеляційний суд побудував рішення на підроблених паперах. Але касаційна інстанція нагадала: вона не має права переоцінювати докази, це робота судів попередніх інстанцій.
Давайте розберемося, що сталося і чому ця історія корисна кожному, хто стикається з господарськими спорами.
Земля, будівлі та новий власник
Приватне акціонерне товариство “АМВ” ще у 2003 році придбало цех перліту і склад перліту в місті Біла Церква на провулку Будівельників, 1. Під цю виробничу базу компанія у 2004 році уклала з Білоцерківською міською радою договір оренди землі на п’ять років. Згодом товариство неодноразово просило продовжити оренду.
Паралельно міська рада у 2012 році передала частину тієї ж землі іншій особі. На ділянці площею 0,4528 га з’явилася нежитлова будівля площею 96 кв.м. Пізніше цю будівлю передали до статутного капіталу ТОВ “Купрум”, і товариство зареєструвало на неї право власності.
Ось тут і виник конфлікт. “АМВ” вважало, що документи для реєстрації права власності на будівлю підроблені. Якщо це так, то й земельну ділянку під цією будівлею ТОВ “Купрум” отримало безпідставно. Реєстрацію права власності на нерухомість регулює Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, і саме навколо цієї процедури розгорнувся спір.
Перша інстанція погодилася, апеляція скасувала
Господарський суд Київської області у січні 2020 року позов “АМВ” задовольнив повністю. Суд визнав протиправними і скасував рішення державних реєстраторів про реєстрацію права власності, а також рішення міської ради про передачу землі в оренду ТОВ “Купрум”.
Проте Північний апеляційний господарський суд у липні 2020 року це рішення скасував і в позові відмовив. Апеляція встановила: фізична особа подала всі документи, які вимагав Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Цей порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
Суд також зауважив, що позов подали передчасно. На момент звернення до суду право “АМВ” на отримання земельної ділянки ще не було порушене. А звинувачення у підробці документів господарський суд розглядати не може, бо це повноваження органів досудового розслідування.
Окремо варто згадати статтю 331 Цивільного кодексу України. Вона пояснює, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, а якщо потрібна державна реєстрація, то з моменту такої реєстрації. У цій історії будівлю ввели в експлуатацію за декларацією, зареєстрованою у лютому 2015 року, і лише після цього провели державну реєстрацію права власності. Тому апеляційний суд і вважав процедуру дотриманою.
Що таке недопустимі докази і чому це важливо
Тут важливий момент. “АМВ” пішло до Верховного Суду і наполягало: апеляційний суд встановив обставини на підставі недопустимих доказів. Це якраз та підстава, яка передбачена пунктом 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Саме поняття допустимості доказів розкриває стаття 77 Господарського процесуального кодексу України. Якщо закон вимагає підтверджувати певну обставину конкретним засобом доказування, інший засіб для цього не підходить. Докази, отримані з порушенням закону, суд не приймає.
Але є тонкість. Допустимість і достовірність це різні речі. Допустимість стосується того, чи можна взагалі використовувати документ у справі. Достовірність стосується того, чи правдивий його зміст. І саме достовірність Верховний Суд перевіряти не має права.
Чому підозра у підробці не спрацювала
Компанія “АМВ” фактично стверджувала, що оцінені апеляційним судом документи підроблені. Але в межах господарської справи суд не може виконувати функції слідчого. Для визнання документа підробленим потрібен вирок у кримінальному провадженні або інше відповідне судове рішення. Такого рішення позивач не надав.
Більше того, у матеріалах справи була постанова слідчого про закриття кримінального провадження щодо підробки свідоцтва про право власності. Провадження закрили через відсутність події злочину, передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України. Слідство не знайшло об’єктивних даних, які б підтверджували підробку.
Суд також звернув увагу: ані в першій, ані в апеляційній інстанції “АМВ” жодного разу не просило призначити експертизу документів. А обов’язок доводити свої доводи лежить на тій стороні, яка на них посилається. Такий принцип змагальності закріплений у Господарському процесуальному кодексі України.
Що вирішив Верховний Суд
Касаційний господарський суд залишив касаційну скаргу “АМВ” без задоволення. Постанову апеляційного суду від 2 липня 2020 року і додаткову постанову від 16 липня 2020 року у справі № 911/1006/19 залишили без змін. Судові витрати за розгляд касаційної скарги поклали на скаржника.
Колегія суддів наголосила: майже всі доводи скарги зводилися до незгоди з оцінкою доказів, яку зробив апеляційний суд. А це, по суті, прохання про переоцінку доказів, чого касаційна інстанція робити не може. Таку заборону прямо встановлює частина 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд не встановлює нові обставини, не вирішує, який доказ достовірніший, і не приймає нові докази. Його завдання інше: перевірити, чи правильно суди застосували норми матеріального і процесуального права.
Практичний урок для бізнесу
Ця справа добре показує, чому важливо вчасно заявляти клопотання про експертизу, якщо є сумнів у справжності документа. Якщо ви вважаєте папір підробленим, просто сказати про це в касації недостатньо. Потрібно або отримати вирок у кримінальному провадженні, або ще в першій інстанції просити суд призначити експертизу.
Крім того, варто розрізняти недопустимі докази і недостовірні докази. Перше стосується форми та способу отримання, друге змісту. Касаційний суд може перевірити перше, але не друге. Саме тому доводи про підробку, які не підкріплені вироком чи висновком експерта, майже не мають шансів у Верховному Суді.
