Неможливість виконання податкових обов’язків під час війни – проблема, з якою зіткнулися тисячі українських ФОПів. Перебої зі зв’язком, відсутність доступу до документів, перебування на тимчасово окупованих територіях – усе це здатне зруйнувати навіть найдисциплінованіший графік сплати податків. І тут постає практичне питання: як бути, коли ви навіть фізично не можете подати потрібну заяву? Чи може це зробити хтось замість вас?
Давайте розбиратися по черзі.
Що каже закон про «воєнне» звільнення від відповідальності
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків – якщо доведе, що не мав можливості зробити це вчасно. Ідеться про сплату податків і зборів, подання звітності, реєстрацію податкових та акцизних накладних, подання електронних документів щодо обігу пального чи спирту етилового.
Але є нюанс. Звільнення від штрафів не означає звільнення від самих обов’язків. Усе, що ви не зробили через війну, доведеться виконати протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану. Тобто це відстрочка, а не списання.
Порядок №225: як підтвердити, що ви дійсно не могли
Щоб скористатися цим механізмом, недостатньо просто не заплатити податок і послатися на війну. Потрібно пройти процедуру підтвердження. Її регулює Порядок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225. Документ набрав чинності 6 вересня 2022 року.
Цей Порядок разом із Переліком документів визначає, як саме платник має довести, що неможливість виконання податкових обов’язків справді мала місце. І поширюється він на доволі широке коло осіб: фізичних осіб-резидентів (зокрема самозайнятих), юридичних осіб – як резидентів, так і нерезидентів, а також їхні відокремлені підрозділи. Головна умова – на вас має бути покладений обов’язок зі сплати податків, подання звітності чи виконання інших вимог ПКУ. Це прямо закріплено в пункті 2 розділу I Порядку.
Куди ж подавати документи? Пункт 8 розділу II Порядку дає кілька варіантів:
– через Електронний кабінет (в електронній формі);
– безпосередньо до податкового органу за місцем податкової адреси або до будь-якого сервісного центру (у паперовій формі);
– поштою з повідомленням про вручення.
Здавалося б, усе зрозуміло. Але що робити ФОПу, який не має доступу до жодного з цих каналів? Ось тут і виходить на сцену представник.
Хто такий представник платника податків і що він може
Пункт 36.4 статті 36 ПКУ прямо каже: виконувати податковий обов’язок платник може як самостійно, так і через свого представника чи податкового агента. Це не просто теоретична можливість – це повноцінний правовий механізм.
Стаття 19 ПКУ розкриває деталі. Пункт 19.1 закріплює право платника вести справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через представника. Причому особиста участь не позбавляє права мати представника, і навпаки – наявність представника не заважає вам брати участь у податкових відносинах самостійно.
Кого ж закон визнає представником? Відповідно до пункту 19.2 статті 19 ПКУ, це особа, яка діє на підставі закону або довіреності. Для ФОПів критично важливий саме другий варіант – довіреність. І вона має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства, тобто нотаріально.
Обсяг прав представника визначає пункт 19.3: він користується всіма правами, які ПКУ встановлює для платників податків. Жодних обмежень.
Як саме представник подає заяву про неможливість
Логіка тут проста. Якщо ФОП може вести податкові справи через представника – а стаття 19 ПКУ це прямо дозволяє, – то представник має право підписати та подати заяву й документи щодо неможливості виконання податкових обов’язків. Подати їх можна у паперовій формі: до податкового органу за місцем податкової адреси ФОПа, до будь-якого сервісного центру або поштою з повідомленням про вручення.
Тут важливий момент: Електронний кабінет у цій схемі не працює. Представник подає документи виключно в паперовій формі.
І тепер – головне про документи, які потрібні представнику.
Якщо він іде особисто до податкової чи сервісного центру, із собою треба мати:
- нотаріально засвідчену довіреність на представництво інтересів і ведення справ, пов’язаних зі сплатою податків ФОП, та її копію;
- оригінал і копію документа, що посвідчує особу представника.
Якщо документи надсилаються поштою – до заяви додаються копія нотаріально засвідченої довіреності та копія документа, що посвідчує особу представника.
Без нотаріально оформленої довіреності у представника просто не приймуть документи. І це логічно: податкова має бути впевнена, що людина дійсно уповноважена представляти інтереси платника.
Кілька слів наостанок. Механізм підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків – робочий інструмент, яким варто користуватися, якщо війна справді завадила вам вчасно розрахуватися з бюджетом чи подати звітність. І навіть коли ви не можете зробити це особисто – закон дає вам право діяти через довірену особу. Головне – подбати про нотаріальну довіреність заздалегідь, поки є така можливість.