Що робити, якщо обленерго нарахувало вам необліковану електроенергію на понад 63 тисячі гривень, а ви навіть не були присутні на засіданні комісії? Саме в такій ситуації опинився підприємець із Ізюма Олександр Затолока. І він виграв – попри те, що перша судова інстанція стала на бік енергетиків. Розбираємося, чому Верховний Суд у справі № 922/158/26 визнав рішення обленерго протиправним і які аргументи спрацювали.
Що сталося в Ізюмі
Уявіть собі: грудень 2022 року. Ізюм щойно пережив місяці окупації та запеклих боїв. Підприємець повертається до свого магазину на вулиці Київській, 11 – і виявляє, що на шафі обліку та клемній кришці лічильника немає пломб. Хто їх зірвав – вибухова хвиля, сторонні особи під час окупації, мародери? Встановити неможливо.
Затолока діє сумлінно: одразу повідомляє про відсутність пломб Ізюмський РРЕ АТ «Харківобленерго». У січні 2023 року працівники обленерго приходять на об’єкт, фіксують порушення і складають акт № 121845. Підприємець підписує його без зауважень. Здавалося б, ситуація контрольована.
Але далі події розгортаються зовсім не так, як очікував Затолока.
Перше рішення комісії: засідання без споживача
16 лютого 2023 року комісія з розгляду актів про порушення ухвалює рішення: нарахувати підприємцю 10 136 кВт·год необлікованої електричної енергії на суму 63 172,99 грн. Усе б нічого, але засідання провели без участі Затолоки. Жодного запрошення він не отримував.
Коли рішення надійшло поштою, підприємець одразу надіслав обленерго листа: пояснив, що пломби зникли під час окупації міста, його вини в цьому немає, і попросив не застосовувати штрафні санкції. У відповідь отримав відписку – платіть рахунок. І, до речі, обленерго у цьому ж листі визнало: так, засідання провели без споживача.
Тут важливий момент, який згодом стане вирішальним. На момент виникнення спору – 5 січня 2023 року – діяла постанова НКРЕКП № 393 «Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану». Вона прямо забороняла операторам систем розподілу проводити засідання комісій на територіях, де ведуться бойові дії, або на окупованих територіях. Єдиний виняток – взаємна згода оператора та споживача.
А Ізюмська міська територіальна громада на той момент була в переліку територій можливих бойових дій. Це підтверджував наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309. Жодної згоди Затолоки на проведення засідання обленерго не отримувало. Отже, перше ж рішення комісії було ухвалене з грубим порушенням процедури.
Спроба номер два: повторний розгляд через два з половиною роки
Минуло понад два роки. У грудні 2025-го обленерго вирішує «переграти» ситуацію. Комісія скасовує своє попереднє рішення від лютого 2023 року і призначає повторний розгляд того самого акта про порушення. 25 грудня 2025 року ухвалюють нове рішення – ті самі 63 172,99 грн. Цього разу повідомлення про засідання направили, але Затолока отримав його лише 29 грудня – тобто вже після того, як комісія все вирішила.
Підприємець іде до суду. Господарський суд Харківської області у квітні 2026 року відмовляє в позові: мовляв, обленерго все зробило правильно, повідомлення надіслало вчасно, а те, що позивач отримав його із запізненням, – його власна проблема.
Але Східний апеляційний господарський суд дивиться на справу інакше. У травні 2026 року він скасовує рішення першої інстанції та визнає рішення комісії від 25 грудня 2025 року протиправним. Апеляція наводить два ключові аргументи: по-перше, законодавство взагалі не дає комісії права скасовувати власні рішення за власною ініціативою – це юридичний нонсенс. По-друге, перебування Ізюма в окупації – загальновідомий факт, і повернення підприємця до зруйнованого міста є його правом, а не обов’язком.
Що сказав Верховний Суд
АТ «Харківобленерго» подало касаційну скаргу. Обленерго наполягало: апеляційний суд не врахував, що підприємець нібито не повідомляв про порушення належним чином, і що жоден закон прямо не забороняє компанії скасовувати власні рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 3 вересня 2026 року виніс постанову, якою залишив касаційну скаргу без задоволення. Але мотивацію трохи змінив – і вона варта уваги.
Суд звернув увагу на те, що Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) чітко визначають підстави для повторного розгляду акта про порушення. Це може бути звернення споживача, вимога регулятора, рішення суду або ж ініціатива самого оператора – але лише у зв’язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі раніше та мають суттєве значення.
Колегія суддів підкреслила: обленерго не навело жодної з цих підстав. Повторний розгляд мотивували прийняттям постанови НКРЕКП № 1872, але зміна підзаконного акта – це не те саме, що нові докази у справі. А отже, комісія діяла з порушенням порядку, визначеного пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ.
І ще один важливий акцент. Перше рішення комісії від лютого 2023 року було ухвалене без згоди споживача – всупереч прямій забороні постанови НКРЕКП № 393. Це означає, що вся подальша процедура «перегляду» була спробою обійти власну помилку, а не виправити її законним шляхом.
Верховний Суд також зауважив: доводи обленерго про те, чи повідомляв підприємець про відсутність пломб належним чином, не мають значення для результату. Ключове питання – законність процедури, і вона була порушена двічі: спочатку коли комісію провели без згоди споживача, а потім – коли акт повторно розглянули без законних на те підстав.
Чому ця справа важлива
Історія Затолоки – не поодинокий випадок. Тисячі підприємців на деокупованих територіях стикаються зі схожими ситуаціями: пошкоджене майно, зірвані пломби, відсутні лічильники, а потім – штрафи від обленерго.
Позиція Верховного Суду встановлює чіткий орієнтир: оператор системи розподілу не може ігнорувати воєнні обставини та діяти так, ніби нічого не сталося. Коли йдеться про території, що перебували в окупації або в зоні бойових дій, обленерго зобов’язане отримати згоду споживача на проведення комісії. Без цієї згоди будь-яке рішення про нарахування необлікованої електроенергії є юридично вразливим.
Крім того, справа № 922/158/26 нагадує: повторно переглядати акт про порушення можна лише за наявності конкретних, вичерпно перелічених у Правилах роздрібного ринку електричної енергії підстав. Бажання «виправити» власну процесуальну помилку до таких підстав не належить.
Тож якщо ви отримали рішення комісії про нарахування необлікованої електричної енергії, ухвалене без вашої участі, – перевірте, чи не перебував ваш населений пункт у переліку територій бойових дій на момент складання акта. І чи справді обленерго мало вашу згоду на проведення засідання. Якщо відповідь на друге запитання – «ні», шанси оскаржити таке рішення дуже високі.