Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Неповноважний склад суду: чому справу про безвісно відсутню жінку довелося переглядати

Nepovnovazhnyy sklad sudu

Неповноважний склад суду став головною причиною, через яку Верховний Суд скасував одразу два рішення у справі № 710/1160/24. Історія ця нагадує, що в суді важливо не лише те, що вам кажуть, а й те, хто саме це каже.

Давайте розберімося в деталях. У серпні 2024 року жінка звернулася до суду із заявою про визнання своєї матері безвісно відсутньою. Мати зникла ще 20 лютого 2023 року: пішла на роботу і ввечері не повернулася додому. Минуло понад рік, але вийти з нею на зв’язок і встановити її місце перебування так і не вдалося.

Навіщо взагалі потрібна така процедура? Визнання людини безвісно відсутньою – це не просто галочка в документах. Воно дозволяє родичам керувати майном зниклої особи, вирішувати питання з боргами, платежами та договорами. У нашій історії донька не могла навіть розібратися з претензіями енергопостачальної компанії.

Уявіть собі: у мами є кіоск-павільйон, енергетики складають акт про порушення, а ви не можете нічого зробити. Довіреності немає, мами немає. Щоб отримати право діяти від її імені, потрібне рішення суду. Саме тому донька й звернулася з відповідною заявою.

Але суд першої інстанції їй відмовив. Апеляційний суд це рішення залишив без змін. Чому? З’ясувалося, що мати, ймовірно, не просто зникла, а виїхала за кордон. За даними поліції, 22 лютого 2023 року вона перетнула державний кордон у пункті пропуску “Чоп” потягом “Мукачево-Будапешт”. Назад в Україну не поверталася. До того ж її оголосили в міжнародний розшук, бо проти неї розслідували кримінальне провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України.

Логіка судів була проста: раз людина свідомо виїхала за кордон і, схоже, переховується, то про безвісну відсутність говорити зарано. Можливо, вона сама не хоче, щоб її знайшли. Це дійсно серйозний аргумент. Але в цій справі виявилася проблема зовсім іншого рівня.

Річ у тім, що справа взагалі розглядалася не так, як вимагає закон. І це помітив Верховний Суд, коли вивчив матеріали.

Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою належать до окремого провадження. Це особливий порядок, коли суд не вирішує спір між двома сторонами, а підтверджує певний юридичний факт. І такі справи має розглядати не один суддя, а колегія у складі одного судді і двох присяжних.

Це пряма вимога статті 293 Цивільного процесуального кодексу України. Присяжні в таких справах користуються всіма правами судді. Чому так? Бо рішення про безвісну відсутність серйозно впливає на долю людини та її майно. Законодавець вирішив, що однієї пари очей тут замало.

А що сталося насправді? Суд першої інстанції відкрив провадження і навіть визначив двох присяжних. Проте всі судові засідання провів одноособово. Рішення підписав лише головуючий суддя. Виходить, справу вирішив неповноважний склад суду.

Верховний Суд пояснив, чому це критично. Право на справедливий суд, яке гарантує Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає розгляд справи “судом, встановленим законом”. Це стосується не лише самого існування суду. Йдеться й про те, щоб склад суду в кожній конкретній справі відповідав закону.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував: словосполучення “встановлений законом” поширюється і на правову основу існування суду, і на склад суду в кожній справі. Тобто якщо справу розглянув не той склад, якого вимагає закон, правосуддя фактично не відбулося.

Тут усе зрозуміло без зайвих тлумачень. Закон чітко каже: один суддя і двоє присяжних. Насправді ж справу розглянув один суддя без присяжних. Неповноважний склад суду – це безумовна підстава для скасування рішення. Уже не має значення, чи правильно оцінили докази і чи слушно відмовили в заяві. Процесуальна помилка перекреслює все інше.

Донька, до речі, скаржилася й на інше. Мовляв, суд не дослідив докази, відхилив клопотання про виклик свідків, не запитав відповідні органи про долю зниклої. Але Верховний Суд ці доводи навіть не розглядав. Навіщо витрачати час, якщо є безумовна підстава для скасування.

Верховний Суд так і вчинив. Він не став заглиблюватися в суть спору. Навіщо, якщо рішення все одно не встоїть через неповноважний склад суду. Тож 9 квітня 2025 року касаційна інстанція скасувала рішення першої інстанції та постанову апеляційного суду, а справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тепер справу № 710/1160/24 розглядатимуть заново. Цього разу – у правильному складі: суддя і двоє присяжних. Чи зміниться результат, покаже час. Але сама ситуація добре ілюструє: у праві дрібниць не буває.

Коли ви стикаєтеся із судовою справою, звертайте увагу не лише на те, що каже суд. Подивіться й на те, хто саме його каже. Склад суду – це не формальність, а частина вашого права на справедливий розгляд.

Консультація адвоката – записатися

Exit mobile version