Уявіть: ви прокидаєтесь одного ранку, а у вашому дворі — працівники газової компанії. Вони знімають лічильник, щось пишуть, фотографують. А за кілька тижнів вам приходять платіжка на 63 тисячі гривень. Знайома картина? Саме так почалася історія, яка дійшла до Великої Палати Верховного Суду і поставила крапку в багаторічній судовій війні між газовиками та споживачами.
11 березня 2026 року Велика Палата ухвалила рішення, яке кардинально змінює правила гри. Відтепер факт виявлення стороннього предмета в лічильнику — вже сам по собі є достатньою підставою для донарахування. Без доведення того, хто саме, коли і яким чином вчинив несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу. Розберімось, що це означає для кожного з нас.
З чого все почалося: магніт, лічильник і 63 тисячі боргу
Споживач (назвемо його ОСОБА_1) мешкав у приватному будинку й користувався газом для побутових потреб. У грудні 2017 року йому встановили новенький лічильник газу «Ельстер» BK-G4, опломбували, склали акт — усе як годиться.
А 30 березня 2019 року під час перевірки працівники «Полтавагазу» виявили на вхідному патрубку того самого лічильника сторонній предмет, схожий на магніт. Лічильник демонтували, запакували й відправили на експертизу.
Комісія оператора газорозподільної системи (далі — Оператор ГРМ) дослідила прилад і встановила: під дією спрямованого магнітного поля відліковий механізм зупиняється. А отже, газ іде, а лічильник не рахує.
У травні 2019 року склали акт про порушення, провели засідання комісії та винесли рішення — донарахувати споживачу 63 438,22 грн за період з 30 березня 2018 року до 29 березня 2019 року. Споживач, звісно, обурився й подав зустрічний позов: мовляв, я нічого не робив, рішення комісії незаконне, та ще й моральну шкоду прошу відшкодувати.
Що казали суди першої та апеляційної інстанцій: логіка «недоведеності»
Місцевий суд у травні 2024 року відмовив «Полтавагазу» в позові, а зустрічний позов споживача — задовольнив частково. Визнав рішення комісії протиправним і скасував його. У відшкодуванні моральної шкоди відмовив, бо споживач не довів ані її розміру, ані самого факту страждань.
Аргументація суду зводилась до такого: газовики не надали належних доказів, що саме ОСОБА_1 здійснив несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу. Не встановили, коли саме сторонній предмет потрапив усередину, не довели, що це вплинуло на показники, і головне — не довели, що втручання вчинив сам споживач.
Апеляційний суд із цим погодився. І додав: експертизи, проведені у справі, не встановили факту викривлення даних обліку. Тобто сам факт наявності магніту ще не означає, що облік газу був порушений. А якщо немає наслідку — немає й відповідальності.
Саме на цьому й ґрунтувалась попередня судова практика: для притягнення споживача до відповідальності треба було довести сукупність трьох складових — дію, спосіб і наслідки.
Що сказала Велика Палата: революція у трьох пунктах
Колегія суддів Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати, поставила ключове питання: чи достатньо самого факту виявлення втручання для того, щоб кваліфікувати його як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу? Чи треба ще доводити наслідки?
І ось тут Велика Палата зайняла позицію, яка стала справжнім поворотним моментом.
По-перше, вона вказала: з моменту опломбування лічильника саме споживач несе за нього відповідальність. Це прямо випливає з пункту 8 глави 8 розділу X Кодексу газорозподільних систем (Кодексу ГРС). Підписавши акт опломбування, ви фактично берете на себе зобов’язання зберігати прилад і не допускати стороннього втручання.
По-друге, будь-яке втручання в лічильник без присутності Оператора ГРМ заборонене. Роботи з розпломбування, заміни чи зміни конфігурації — тільки за погодженням із газорозподільною компанією. А якщо всередині приладу виявлено сторонній предмет із власним магнітним полем — це вже само по собі є доказом порушення.
І по-третє, Велика Палата остаточно закріпила підхід: сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, вже є порушенням. Це не треба окремо доводити через наявність наслідків. Достатньо того, що в лічильнику виявлено предмет, який може впливати на його роботу.
Чому це принципово: у чому суть правового спору
Давайте відверто: раніше позиція судів була надто ліберальною до споживача. Суди вимагали від газовиків довести ледь не весь ланцюжок — хто саме поклав магніт, коли це сталося, чи справді облік газу був викривлений. І якщо експерт не міг однозначно сказати, чи мало втручання наслідком необліковане споживання — суд відмовляв у позові.
Але ж уявімо практичний бік справи. У лічильнику — сторонній магніт. Експерти підтверджують: під дією зовнішнього магнітного поля відліковий механізм зупиняється. Це означає, що газ проходить через лічильник без обліку. Хто його туди поклав — споживач чи хтось інший — встановити практично неможливо. І саме тому законодавець у Кодексі ГРС поклав відповідальність на того, хто прийняв лічильник на зберігання.
Велика Палата чітко сказала: відповідно до підпункту 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРС, несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу охоплює будь-яке втручання в конструкцію комерційного вузла обліку, внаслідок якого витрата газу не обліковується. І не потрібно окремо доводити всі три складові порушення — достатньо факту виявлення стороннього предмета.
А як же процедура? Чи дотримався ї Оператор ГРМ?
Окремий блок аргументів споживача стосувався процедурних порушень. Він не був присутній при складанні акта про порушення, його не запросили на засідання комісії, не повідомили про дату розгляду справи.
Але Велика Палата звернула увагу на деталь, яку суди попередніх інстанцій просто проігнорували. Протокол про демонтаж лічильника від 30 березня 2019 року містив запрошення споживача на експертизу, призначену на 4 квітня 2019 року. Цей протокол підписала дружина ОСОБА_1. Тобто споживач через дружину був обізнаний про дату й час проведення експертизи. А те, що він не з’явився — це вже його свідомий вибір.
І ще один важливий момент. Акт про порушення № 13 від 16 травня 2019 року був складений за відсутності споживача, але це не робить його автоматично недійсним. Кодекс ГРС передбачає чітку процедуру на такий випадок: акт підписують представники Оператора ГРМ, а споживачу направляють його рекомендованим поштовим відправленням.
Що означає це рішення для пересічних споживачів
Рішення Великої Палати — це не просто перемога «Полтавагазу» в одній окремо взятій справі. Це формування єдиної правозастосовчої практики, якої досі бракувало.
Тепер будь-який споживач має чітко розуміти: після того як ви підписали акт опломбування лічильника, ви несете за нього повну відповідальність. Якщо всередині приладу виявлено сторонній магніт чи інший предмет, що впливає на роботу відлікового механізму, — це автоматично кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу. І не має значення, хто саме це зробив — ви, ваш сусід, чи стороння особа.
Відповідальність настає за самим фактом виявлення порушення. А донарахування проводиться за період до 12 місяців (але не більше ніж з дня встановлення лічильника) за граничними об’ємами споживання, передбаченими додатком 15 до Кодексу ГРС.
Крім того, суд касаційної інстанції стягнув зі споживача не лише 63 438,22 грн вартості необлікованого газу, а й майже 30 тисяч гривень судових витрат. Разом — понад 92 тисячі.
Практичний висновок для споживача
Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, містить вичерпний перелік обов’язків споживача. І головний із них — не допускати несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки.
Якщо ви помітили, що лічильник працює нестабільно, показники не збігаються з реальним споживанням, — не чекайте, поки до вас прийдуть із перевіркою. Самі ініціюйте перевірку через Оператора ГРМ. Це ваше право за пунктом 1 глави 9 розділу X Кодексу ГРС.
І ще один момент. Якщо ви хочете оскаржити нарахування — робіть це через суд. Але пам’ятайте: до винесення остаточного рішення у справі заборгованість за необлікований газ не вважається простроченою. Тобто пеню не нарахують, але сам борг висить.
Велика Палата Верховного Суду поставила крапку в багаторічній дискусії. Відтепер формула проста: виявлено сторонній предмет у лічильнику — є підстава для донарахування. Тягар доведення відсутності вини перекладається на споживача, а не на газову компанію.