Несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу обернулося для підприємця з Кіровоградщини донарахуванням у 965 189,69 грн. Пройти три судові інстанції та скрізь отримати відмову – такий фінал справи № 912/2892/25, яку 3 вересня 2026 року остаточно вирішив Верховний Суд. Давайте розберемо цю історію детальніше – вона добре показує, як працює процедура перевірок газових лічильників і чому суди далеко не завжди стають на бік споживача.
Що виявила перевірка лічильника
Між ФОП Плисом О.Ю. та ТОВ «Газорозподільні мережі України» ще у січні 2020 року було укладено договір постачання природного газу. 8 листопада 2024 року на об’єкті споживання встановили новий лічильник Elster BK G-6 MT – акт введення в експлуатацію № 1751 підписаний, усе офіційно. Лічильник підприємець придбав самостійно, він перебував у його власності.
А 18 червня 2025 року працівники Світловодської дільниці Кропивницької філії компанії прийшли з плановою перевіркою. І відразу зафіксували тривожний сигнал: лічильник реагував на магнітне поле. Це класична ознака можливого несанкціонованого втручання, тому представники оператора газорозподільної системи діяли за процедурою – склали акт про порушення № 10, демонтували лічильник, запакували його в сейф-пакет і призначили експертизу.
Важливий момент: ФОП Плис був присутній під час усіх цих дій, підписав протокол із повідомленням про дату та місце проведення експертизи. Жодних зауважень щодо процедури демонтажу чи пакування на тому етапі він не висловив.
Що показала експертиза
24 червня 2025 року комісія Кропивницької філії у складі шести посадових осіб – начальника служби, головного метролога, провідного інженера, майстра відділу метрології, юриста та представника служби безпеки – провела експертизу лічильника. Сейф-пакет і пломби виявилися цілими, що виключало доступ до приладу після демонтажу. Це одразу зняло питання про можливий сторонній вплив під час транспортування.
А далі – низка серйозних знахідок. Зовнішній огляд виявив пошкодження лакофарбового покриття корпусу та сліди стороннього термічного впливу на зварювальному шві з’єднувального бандажа. Метрологічні дослідження показали: під впливом магнітного поля лічильник обліковує споживання газу з критичними похибками. При середньому тиску подачі не обліковувалося 98,7% спожитого газу. Інакше кажучи, лічильник майже повністю зупинявся – при мінімальному тиску облік не відбувався взагалі, а при максимальному результати теж були спотворені.
Коли ж комісія розібрала лічильник, на золотниковій решітці виявили сторонній предмет розміром 12 на 5 мм із магнітними властивостями, закріплений речовиною, схожою на клей. Експерти дійшли висновку: предмет внесено до конструкції поза межами заводського виконання, він вступав у взаємодію з магнітним полем і блокував нормальний облік газу. Лічильник визнали таким, що не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020 і не підлягає подальшій експлуатації.
За результатами експертизи склали акт № 238. А 30 червня 2025 року комісія оформила протокол № 22, яким задовольнила акт про порушення. Підприємцю донарахували вартість необлікованого газу за період із 8 листопада 2024 року по 1 червня 2025 року – 965 189,69 грн. Сума, погодьтеся, вражаюча.
Чому суди двічі відмовили підприємцю
ФОП Плис подав позов про визнання недійсним рішення комісії. Стверджував, що жодного втручання в роботу лічильника не допускав, а докази компанії – неналежні. Однак і Господарський суд Кіровоградської області (рішення від 13 лютого 2026 року), і Центральний апеляційний господарський суд (постанова від 27 травня 2026 року) визнали дії газорозподільної компанії правомірними.
Перша лінія захисту позивача – клопотання про трасологічну експертизу. Мовляв, потрібно перевірити, чи справді магніт був усередині лічильника і чи міг він туди потрапити без пошкодження пломб. Суди відмовили – причому обидві інстанції. Аргументація проста: наявних у справі доказів цілком достатньо, а призначення експертизи – право суду, а не обов’язок. До того ж лічильник уже розібрали під час попередньої експертизи, тож повторне дослідження з тих самих питань було б технічно неможливим.
Друга лінія – претензії до складу комісії. Позивач наполягав, що не було представників НКРЕКП та метрологічної служби. Але матеріали справи містять листи-запрошення до цих органів – від 18 червня 2025 року та від 18 лютого 2024 року. А Кодекс газорозподільних систем (пункт 3 глави 10 розділу Х) прямо передбачає: якщо метрологічна організація або територіальний орган регулятора відмовляються делегувати представника, комісія працює без них. Склад комісії затверджується наказом оператора ГРМ. Процедуру дотримано.
Третя лінія – розбіжність у показаннях. В акті про порушення зафіксовано 279 кубометрів, а на початку відеозапису експертизи – вже 281. Але суди резонно зауважили: ця деталь не спростовує ключового факту – наявності магніту всередині приладу. Саме цей факт робить порушення доведеним, а коливання в межах кількох кубометрів не свідчать про фальсифікацію.
Крім того, суди звернули увагу на одну технічну особливість. Встановити магніт у внутрішню конструкцію лічильника можна було без пошкодження корпусу та повірочного тавра – через лівий вхідний отвір, діаметр якого це дозволяє. Тож цілісність пломб не є доказом відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу. А оскільки лічильник перебував у власності ФОП Плиса, відповідальність за його технічний стан несе саме він – це передбачено і договором постачання, і статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу».
Верховний Суд ставить крапку
У касаційній скарзі позивач посилався на два процесуальні порушення, передбачені пунктами 3 і 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України: необґрунтована відмова в експертизі та встановлення обставин на підставі недопустимих доказів.
Колегія суддів Верховного Суду у складі Булгакової І.В., Колос І.Б. та Малашенкової Т.М. 3 вересня 2026 року визнала обидва аргументи безпідставними.
Із відмовою в експертизі ситуація така: суди першої та апеляційної інстанцій надали вичерпне обґрунтування. Верховний Суд неодноразово висловлювався з цього приводу – наприклад, у постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 910/4542/20, а також у справах № 910/3600/22 (від 20 грудня 2023 року) та № 921/39/23 (від 10 січня 2024 року). Позиція стабільна: сама по собі незгода сторони з відмовою суду в призначенні експертизи не свідчить про порушення процесуальних норм.
А от щодо недопустимих доказів – тут ще цікавіше. Скаржник так і не пояснив, яку саме норму закону порушили при отриманні акта експертизи від 24 червня 2025 року № 238. Натомість він фактично просив суд касаційної інстанції переоцінити докази. Але це прямо заборонено статтею 300 Господарського процесуального кодексу України: Верховний Суд є судом права, а не факту. Він перевіряє правильність застосування правових норм, а не переглядає обставини справи по суті. Цю межу встановила ще Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.
Показово, що відео- та фотоматеріали, надані газорозподільною компанією, наочно демонстрували наявність стороннього предмета прямокутної форми всередині лічильника. У сукупності з актом експертизи та протоколами це сформувало переконливу доказову базу, яку жоден із судів не поставив під сумнів.
Кодекс газорозподільних систем однозначно кваліфікує внесення змін до конструкції засобу вимірювальної техніки як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, що тягне за собою донарахування необлікованих обсягів природного газу. У цій справі вся процедура – від моменту виявлення порушення до фінального рішення комісії – була проведена згідно з вимогами законодавства. Результат: касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення попередніх інстанцій – без змін, а судовий збір за перегляд справи Верховним Судом покладено на скаржника.