Незаконна мобілізація людини, яка має офіційне бронювання, – це не просто прикра бюрократична помилка, а серйозне порушення прав, яке ламає долі. У справі №160/16164/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд детально розібрав саме таку ситуацію і став на бік громадянина, чиї права були відверто проігноровані.
Давайте розберемося, що сталося і чому це рішення важливе для кожного, хто має бронювання або стикався з неправомірними діями ТЦК.
Як розвивалися події
Уявіть собі хронологію одного дня. 28 березня 2026 року. Людина офіційно працевлаштована в компанії, має чинне бронювання, і буквально за два дні до цього їй продовжили відстрочку аж до березня 2027 року. У застосунку Резерв+ чітко висвічується статус «Заброньовано».
І ось того ж дня – 28 березня – цю людину затримують працівники ТЦК, направляють на військово-лікарську комісію, визнають придатною до служби і вручають наказ про призов. Усе – протягом кількох годин.
Це не сюжет трилера. Це реальна історія позивача, який працював менеджером з транспортно-експедиторської діяльності в ТОВ «ГОЛЬФСТРІМ ІСТ». Ще в грудні 2025 року компанія оформила йому бронювання через Портал Дія, і станом на день мобілізації він мав повне право не підлягати призову.
Дві ВЛК за один день – два протилежні висновки
Тут криється ще один шокуючий момент цієї історії. Ще в червні 2025 року позивач пройшов військово-лікарську комісію на базі Слобожанської центральної лікарні. Висновок – непридатний до військової служби. Це рішення пройшло всі необхідні етапи затвердження, і 28 березня 2026 року – в той самий день – 20 Регіональна ВЛК у Дніпрі офіційно затвердила свідоцтво про хворобу.
Але паралельно, в той же день 28 березня, людину везуть на іншу ВЛК – у Виноградові Закарпатської області. І там її визнають абсолютно здоровою та придатною до служби в десантно-штурмових військах і підрозділах спеціального призначення.
Як таке можливо? Суд поставив це питання руба.
Що сказав закон, а що зробив ТЦК
Ключова норма тут міститься в статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вона чітко каже: заброньовані військовозобов’язані не підлягають призову. Усе. Жодних винятків чи «особливих обставин».
Більше того, Порядок №560 прямо передбачає, що процедура призову включає перевірку підстав для відстрочки. Тобто ТЦК зобов’язаний перед тим, як видавати наказ про мобілізацію, перевірити: а чи не має ця людина права на відстрочку? І зробити це дуже просто – достатньо зазирнути в систему «Оберіг», де ця інформація зберігається.
У цій справі ТЦК цього не зробив. Взагалі. Жодної перевірки. Суд встановив це як доконаний факт, і відповідач навіть не спробував довести зворотне – відзив на позов від ТЦК так і не надійшов.
Коли друга сторона мовчить у суді, це красномовніше за будь-які слова.
Аргумент про «незворотність» – чому суд його відкинув
Військова частина та Центр спеціального призначення намагалися переконати суд, що процедура призову є незворотною: мовляв, наказ уже виконано, людину зараховано до списків, процес завершено. Посилалися навіть на практику Верховного Суду у справі №160/2592/23.
Але суд побачив принципову різницю. У тій справі, на яку посилалися відповідачі, позивач просто не реалізував своє право на відстрочку – не оформив її належним чином. А тут людина мала повністю оформлене бронювання, яке було в системі, яке було видно в Резерв+, яке ТЦК просто проігнорував.
І ще один важливий момент, який підкреслив суд: незаконна мобілізація не може породжувати законних наслідків. Це базовий принцип права. Якщо первинний наказ про призов був протиправним, то всі наступні рішення – зарахування до списків, направлення в частину – автоматично втрачають правову основу. Вони є похідними, а отже – теж незаконними.
Суд послався також на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на принцип «належного урядування». Державні органи, які не дотримуються власних процедур, не повинні отримувати вигоду від своїх помилок. Ризик помилки покладається на державу, а не на громадянина.
Медична комісія без медичних документів
Окремо суд розібрав ситуацію з ВЛК, яка визнала позивача придатним до служби. І тут виявилася показова деталь: відповідач не надав суду картку обстеження та медичного огляду. Взагалі. Не було жодних доказів того, що людину оглядали хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, офтальмолог, оториноларинголог – як того вимагає Положення №402.
А тим часом у матеріалах справи лежали документи від 20 Регіональної ВЛК, яка того ж дня затвердила протилежний висновок – про непридатність до служби. І ці документи чомусь ніхто не врахував.
Суд не може оцінювати медичні діагнози – він не лікар. Але перевірити, чи була дотримана процедура, суд зобов’язаний. І в цьому випадку процедура виявилася просто відсутньою.
Що вирішив суд
Суд повністю задовольнив позов. Ось що саме було зроблено:
- Наказ начальника ТЦК про призов визнано протиправним і скасовано в частині, що стосується позивача.
- Постанову ВЛК про придатність до служби визнано протиправною і скасовано.
- Наказ про зарахування до списків особового складу військової частини скасовано.
- ТЦК зобов’язано поновити в системі «Оберіг» інформацію про наявність відстрочки.
- Військову частину зобов’язано виключити позивача зі списків і звільнити з військової служби.
- Судові витрати стягнуто з відповідачів – з трьох різних суб’єктів, по 1064,66 грн з кожного.
Крім того, порядок №560 містить ще одну норму, яку варто знати: військовозобов’язані, у яких строк відстрочки не завершився, на медичний огляд не направляються. Тобто навіть направлення на ВЛК у цій ситуації було незаконним.
Ця справа показує, що навіть коли вас уже мобілізували, зарахували до частини і ви виконуєте обов’язки військової служби – це не кінець історії. Якщо ваші права були порушені, суд може не лише скасувати наказ про призов, а й зобов’язати військову частину звільнити вас зі служби. Прецедент створено.