Незаконна мобілізація чоловіка, якого ще у 2009 році виключили з військового обліку через непридатність за станом здоров’я, стала предметом розгляду в Одеському окружному адміністративному суді. І суд однозначно став на бік позивача. Розповідаю, що саме трапилося і чому ця історія важлива для кожного, хто зіткнувся з подібною ситуацією.
Уявіть: людина має інвалідність із дитинства. Ще у лютому 2009 року її офіційно виключили з військового обліку – тобто держава визнала: цей громадянин непридатний до служби, крапка. У тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного чітко зазначено підставу: наказ Міністерства оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, статті 10а та 62а. Якщо говорити простою мовою – серйозні проблеми зі здоров’ям, які унеможливлюють виконання військового обов’язку.
Минуло сімнадцять років. І раптом – квітень 2026-го.
Що сталося у квітні 2026 року
Чоловіка зупинили працівники одного з територіальних центрів комплектування в Одесі для перевірки документів. Замість того, щоб відпустити людину після пред’явлення посвідчення про виключення з обліку, його доставили до ТЦК, поновили на військовому обліку і примусово направили на військово-лікарську комісію.
Позивач неодноразово повідомляв посадовців: він виключений із військового обліку, підстав для поновлення немає, проходити ВЛК він не зобов’язаний. Реакції – нуль.
18 квітня 2026 року ВЛК провела медичний огляд. Як стверджує позивач – поверхнево, без дослідження його медичних документів, без урахування статусу інваліда дитинства. Результат: визнаний придатним до військової служби. Того ж дня наказом №114 його зарахували до списків особового складу військової частини.
Тут важливий момент: будь-які законні підстави для поновлення на військовому обліку – відсутні. Чинне законодавство України взагалі не передбачає механізму поновлення на обліку тих, кого з нього виключили. Виключення – це остаточне рішення, а не тимчасова пауза.
Чому дії ТЦК суд визнав протиправними
Давайте розберемо три ключові причини, через які суд задовольнив позов.
Перше – відсутність територіальної юрисдикції. Зареєстроване місце проживання позивача з 2008 року знаходиться зовсім не в Одесі. Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487, взяття на облік здійснюється за зареєстрованим місцем проживання. Одеський ТЦК не мав жодного стосунку до цієї людини. І жодних пояснень, чому облік поновили саме там, відповідач суду не надав.
Друге – відсутність належного висновку ВЛК. За законом, обов’язковою передумовою призову під час мобілізації є чинний висновок військово-лікарської комісії про придатність до служби. Відповідач такого висновку суду не надав. Взагалі. А відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести правомірність своїх дій. Не позивач має доводити свою непридатність – ТЦК має довести придатність. І з цим завданням відповідач не впорався.
Третє – позивача виключено з обліку через непридатність. Тимчасове посвідчення із записом про виключення на підставі статей 10а та 62а Положення про військово-лікарську експертизу (наказ МОУ №402) – це прямий доказ того, що людина не підлягає призову. Що це за статті? Стаття 10а охоплює доброякісні новоутворення зі значними порушеннями функцій – тобто серйозні медичні стани, які роблять людину непридатною з виключенням з обліку. Стаття 62а – набуті деформації кінцівок, також зі значними порушеннями. Жоден із відповідачів ці відомості не спростував.
Що вирішив суд
Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо взяття позивача на військовий облік. Скасував постанову ВЛК про придатність до військової служби. Скасував наказ про призов під час мобілізації. Скасував наказ командира військової частини №114 від 18 квітня 2026 року про зарахування до списків особового складу. І зобов’язав військову частину прийняти рішення про звільнення позивача зі служби та виключити його зі списків.
Окремо варто згадати позицію суду щодо того, чи можна скасовувати наказ про призов після того, як його вже виконано. У судовій практиці Верховного Суду справді є різні підходи: в одних справах суди кажуть, що разовий наказ вичерпує дію фактом виконання і скасування нічого не змінює. Але в цій справі суд підкреслив: якщо призов відбувся без обов’язкової передумови – без чинного висновку ВЛК, – то визнання наказу протиправним є тим способом захисту, який справді відновлює порушене право.
Інакше кажучи, незаконна мобілізація не може породжувати законних наслідків. Протиправні дії посадовців не стають правомірними лише тому, що людину вже відправили до частини.
Для тих, хто опинився в подібній ситуації, ця справа – наочний приклад: якщо вас виключили з військового обліку через стан здоров’я, поновити на ньому без законних підстав не можуть. А якщо це все-таки сталося – суд здатен відновити справедливість. Щоправда, доведеться запастися терпінням і документами.