Скасування податкового повідомлення-рішення на понад 762 тисячі гривень – саме такий результат отримав харківський ФОП у справі № 520/8836/18. Ця історія варта уваги кожного, хто отримав від податкової вимогу сплатити ПДВ і сумнівається, чи все було зроблено законно.
Суть конфлікту знайома багатьом підприємцям. У 2016 році чоловік працював на єдиному податку третьої групи. Для тих, хто не в темі: на такій системі сплачують фіксований відсоток із доходу, а облік значно простіший.
Наприкінці року його дохід сягнув 9 967 128,43 грн, тож із 1 січня 2017 року він перейшов на загальну систему оподаткування. А вона передбачає більше зобов’язань, зокрема реєстрацію платником ПДВ за певних умов.
Податкова подивилася на ситуацію інакше. На її думку, раз дохід перевищив допустиму межу ще у 2016 році, підприємець мусив зареєструватися платником ПДВ. За підсумками перевірки йому донарахували 609 652 грн податку на додану вартість і ще 152 413 грн штрафних санкцій.
Усе це оформили податковим повідомленням-рішенням від 5 вересня 2018 року. Підприємець вирішив не мовчати і пішов до суду, щоб домогтися скасування податкового повідомлення-рішення. Як виявилося згодом, підстави для цього були не просто вагомі, а цілком очевидні.
Що не так було з перевіркою
Перша проблема – підстава для перевірки. Податкова отримала інформацію про можливе порушення і надіслала підприємцю письмовий запит від 22 травня 2018 року. Той відповів вчасно, надав пояснення та завірені копії документів про господарську діяльність за 2016-2017 роки.
Тут криється важливий момент. Податковий кодекс України дозволяє призначати позапланову перевірку лише тоді, коли пояснення платника не усунули сумніви контролюючого органу. Але податкова не надала жодного доказу, що взагалі оцінювала ці пояснення. Просто отримала відповідь і призначила перевірку.
Друга проблема – вид перевірки. У наказі від 24 липня 2018 року йшлося про документальну позапланову виїзну перевірку. За законом така перевірка має відбуватися за місцезнаходженням платника. А фактично ревізори працювали у приміщенні податкової.
Це вже не дрібниця. Якщо перевірку проводять у кабінеті контролюючого органу, перед нами невиїзна перевірка. І називати її виїзною не можна. Суди першої та апеляційної інстанцій звернули на це окрему увагу.
Чому форма вирішує все
Чесно кажучи, комусь може здатися: ну й що, що перевірку назвали виїзною, а провели у податковій. Головне ж, що знайшли порушення. Але в податкових спорах форма часто важить більше, ніж здається на перший погляд.
Бо перевірка – це спосіб реалізації владних повноважень. Податковий орган зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, передбачені Конституцією України та законами. Про це прямо говорить частина друга статті 19 Конституції, і те саме правило закріплене в Податковому кодексі України.
Якщо податкова порушила процедуру призначення чи проведення перевірки, сама перевірка стає незаконною. Акт, складений за її результатами, не може вважатися допустимим доказом у суді. А рішення, яке спирається на такий акт, просто не втримається.
Була ще одна помилка – зі строком вручення наказу. Його віддали підприємцю 30 липня 2018 року, тобто саме того дня, коли перевірка почалася. Право на перевірку виникає, лише якщо копію наказу вручили до її початку. Тут цього не сталося, і суди це зафіксували.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд, розглядаючи справу № 520/8836/18, погодився з висновками нижчих судів. Колегія суддів наголосила: для виїзної перевірки за Податковим кодексом України потрібні дві умови. Перша – правова підстава, друга – належно оформлені наказ і направлення.
Правова підстава тут виявилася сумнівною. Податкова так і не довела, що проаналізувала пояснення підприємця і визнала їх недостатніми. Без такого аналізу призначати позапланову перевірку було не можна.
Щодо місця проведення перевірки суд висловився однозначно. Якщо перевірка проходила в приміщенні контролюючого органу, це невиїзна перевірка, хоч би що було написано в наказі.
У результаті касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишили без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 залишили без змін.
Що це означає для інших підприємців
Ця справа – наочний приклад того, що не варто одразу погоджуватися з донарахуваннями. Перш ніж платити, перевірте, як саме податкова проводила перевірку щодо вас.
Зверніть увагу на кілька речей:
- чи була законна підстава для перевірки;
- чи вручили наказ до її початку;
- чи збігається вид перевірки в наказі з тим, що відбувалося насправді;
- чи проаналізувала податкова ваші пояснення на письмовий запит.
Якщо хоча б один пункт викликає сумнів, є сенс порадитися з юристом. Скасування податкового повідомлення-рішення можливе саме через процесуальні помилки податкової, навіть якщо по суті донарахування здається обґрунтованим.
І ще один практичний момент. Коли переходите зі спрощеної системи на загальну, уважно простежте, коли саме виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ. У цій справі суди так і не дійшли до перевірки самого донарахування – вистачило процедурних порушень для скасування податкового повідомлення-рішення.