Незаконний призов під час війни може обернутися для військових посадовців реальними тюремними строками. Законопроєкт №16013-1 пропонує штрафи до 170 тисяч гривень і до 8 років ув’язнення за такі порушення. І це не просто наміри — документ уже зареєстрований у Верховній Раді й має всі шанси стати законом.
Якщо коротко, йдеться про дві крайнощі. Когось забирають до війська, хоча закон прямо забороняє це робити, а когось, навпаки, незаконно звільняють від призову. І те, і інше підриває довіру до системи та шкодить обороноздатності. Уявіть чоловіка з інвалідністю, який отримує повістку, тоді як абсолютно здоровий знайомий «вирішує питання» через знайомого у військкоматі. Такі історії, на жаль, стають надто частими. Саме тому автори законопроєкту наполягають: час не просто говорити про проблему, а запровадити жорстку відповідальність за кожен такий випадок.
Що саме вважатимуть порушенням
Законопроєкт чітко окреслює кілька небезпечних дій службових осіб. Насамперед ідеться про незаконне взяття на військовий облік — наприклад, коли людина за станом здоров’я взагалі не підлягає мобілізації, але їй оформлюють документи так, ніби вона придатна. По-друге, це незаконний призов або направлення на військову службу. Під цю категорію потрапляють випадки, коли призивають громадян, які мають законне право на відстрочку: батьків трьох і більше дітей, осіб, що доглядають за хворими родичами, чи тих, кого держава офіційно забронювала. Так само сюди належать ситуації з ігноруванням дійсних медичних протипоказань. І третій блок — умисне незаконне звільнення від призову або військової служби. Це коли здорового чоловіка без жодних підстав списують або оформлюють відстрочку за підробленими документами.
Ключовий момент: усі ці порушення розглядаються в умовах воєнного стану, що автоматично підвищує суспільну небезпеку. Будь-яка маніпуляція з призовом зараз — це прямий удар по безпеці країни. До речі, військово-лікарська комісія (ВЛК) тут відіграє особливу роль. Якщо лікар свідомо «не помічає» важкий діагноз або, навпаки, малює неіснуючу хворобу, це вже не просто халатність, а злочин. І законопроєкт пропонує карати за це так само суворо, як і за сам незаконний призов.
Які покарання передбачені
Тут варто розрізняти адміністративну та кримінальну відповідальність. Для посадовців, через недбалість яких людину незаконно взяли на облік, автори документа пропонують штраф у розмірі 170 тисяч гривень. Це досить відчутна сума, здатна зупинити багатьох від поверхневого ставлення до обов’язків.
А от за умисні порушення під час роботи ВЛК, за незаконний призов або звільнення від нього відповідальність стає вже кримінальною. Службова особа ризикує отримати до 8 років позбавлення волі. І це не метафора, а реальна перспектива, прописана в проєкті. Важливо, що йдеться не тільки про працівників територіальних центрів комплектування, а й про будь-яких військових службових осіб, причетних до процесу призову. Тобто коло потенційних фігурантів досить широке — від начальника відділу до керівника медичної комісії.
Така диференціація дозволяє відділити випадкову помилку від свідомого зловживання. Якщо хтось помилився через неуважність — штраф. Якщо ж навмисне зламав чиюсь долю або допоміг ухилитися від обов’язку — тюрма. Логіка тут проста: під час війни ціна таких «помилок» надзвичайно висока.
Нова роль ДБР: моніторинг медіа
Окрема цікава деталь — законопроєкт доручає Державному бюро розслідувань відстежувати інформацію про військові кримінальні правопорушення. Причому йдеться не тільки про заяви громадян, а й про публікації в медіа, соцмережах, телеграм-каналах. Тобто якщо журналісти знімуть сюжет про те, як інваліда відправили на передову, або в місцевих пабліках з’явиться історія про куплену відстрочку, ДБР має реагувати без додаткових скарг.
Це спроба зробити систему більш чутливою до реальних проблем. Адже часто постраждала людина просто не знає, як і куди подавати заяву, або боїться це робити. Моніторинг інформаційного простору дає шанс, що такі факти не залишаться непоміченими. Крім того, це певний запобіжник для самих службовців: розуміння, що кожен їхній крок може потрапити в поле зору слідчих, додає обережності.
Чому це має значення просто зараз
Ситуація, коли незаконно призваний боєць через хворобу не може виконувати завдання, створює подвійну шкоду. Він займає місце того, хто справді міг би бути ефективним, і водночас сам потребує медичної допомоги, відволікаючи ресурси підрозділу. З іншого боку, кожен, хто за хабар уникнув призову, підриває принцип справедливості. Люди бачать, що гроші вирішують більше, ніж закон, і це демотивує всіх інших.
Автори законопроєкту прямо посилаються на суспільний розголос. Справді, медіа дедалі частіше пишуть про такі інциденти, і влада більше не може вдавати, що проблеми не існує. Посилення відповідальності за незаконний призов — це не просто реакція на скандали, а спроба навести лад у критично важливій сфері. Війна триває, і довіра до мобілізаційних процедур має бути бездоганною.
Коли законопроєкт стане законом, він внесе зміни до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це означає, що відповідальність буде не тимчасовою, а системною. І для тих, хто звик «домовлятися», настають непрості часи. Покарання до 8 років — це не жарт, і воно має охолодити гарячі голови. Водночас звичайним громадянам варто знати: якщо вам відомо про факти незаконного призову чи звільнення, звертатися можна не лише до правоохоронців, але й до журналістів. Публічний розголос тепер стає інструментом захисту прав.