Запис у реєстрі військовозобов’язаних про “порушення правил військового обліку” – це не просто рядок у базі даних. Це тавро, яке відкриває шлях до розшуку, адміністративного затримання і серйозних правових наслідків. Але що відбувається, коли такий запис з’являється без жодних законних підстав? Саме це питання вирішував Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі №160/4573/26.
Що трапилось і чому людина пішла до суду
Чоловік відкрив свій військово-обліковий документ у додатку “Резерв+” і побачив невтішну позначку – “порушення правил військового обліку (не прибув за повісткою до ТЦК та СП)”. Плюс до всього – статус розшуку. Ситуація неприємна: з таким записом у реєстрі військовозобов’язаних будь-яка зустріч з поліцією могла закінчитись примусовим доставлянням до територіального центру комплектування.
Людина вирішила не мовчати. Через систему “Електронний суд” у лютому 2026 року подала позов до ТЦК та СП. Вимоги були конкретні: визнати дії протиправними, виключити спірні відомості з реєстру і повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для затримання.
Повістка, яка фізично не могла бути вручена
Ключовий момент справи – повістка від 24 січня 2026 року. Документ виданий того ж дня, яким позивача викликали до ТЦК та СП. Тобто людину запрошували прийти саме 24 січня.
Але ось деталь, яка змінює все. З листа Центральної адміністрації Дніпровської міської ради від 09 березня 2026 року випливає, що вихід на адресу позивача здійснили лише 26 січня – через два дні після дати явки. Повістку так і не вручили. Фізично.
Як людина мала прибути до ТЦК 24 січня, якщо повістку їй навіть не намагались вручити до цієї дати? Відповіді немає. Бо такої відповіді не існує.
Порядок №560, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024, чітко встановлює: належним підтвердженням оповіщення є або факт отримання поштового відправлення, або відмітка про відмову отримати листа, або відмітка про відсутність особи за адресою. Жодного з цих документів у матеріалах справи не було.
Чого не зробив ТЦК і чому це вирішило справу
Суд ще при відкритті провадження витребував у відповідача документи – протоколи, постанови та інші підстави для внесення спірного запису в реєстр військовозобов’язаних. ТЦК їх не надав. Взагалі.
Тут вступає в дію принцип, закріплений у частині 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України: в адміністративних справах саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести правомірність своїх дій. Не позивач доводить, що його права порушені, а відповідач доводить, що діяв законно.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду неодноразово підтверджував цю позицію – зокрема у справах №813/2901/18, №520/6006/21, №809/1879/16, №620/19132/21. Більш того, коли йдеться про притягнення особи до відповідальності, стандарт доказування – “поза розумним сумнівом”. ТЦК не надав жодного доказу навіть рівня “балансу ймовірностей”.
Суд також звернув увагу на правову логіку самого закону. Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів” №1951-VIII прямо передбачає: до реєстру вносяться відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП із зазначенням дати, номера і змісту протоколу або постанови. Тобто запис у реєстрі військовозобов’язаних про порушення обліку можливий лише після реального притягнення особи до відповідальності. Позивача до відповідальності не притягали. Протоколу не було. Постанови не було. Нічого не було.
Що суд вирішив і чому не задовольнив усі вимоги
Суд задовольнив позов частково. Дії ТЦК визнано протиправними – запис у реєстрі військовозобов’язаних про порушення правил обліку з’явився незаконно. Відповідача зобов’язали виключити ці відомості з реєстру.
Але вимогу про повідомлення Національної поліції суд відхилив. Пояснення логічне: поки запис у реєстрі ще не виключено, правовідносини щодо поліції фактично не виникли – їх виникнення залежить від виконання попереднього рішення. Після виключення запису підстав для розшуку автоматично не залишається.
Окремо суд прокоментував тезу відповідача про те, що позивач нібито “24 січня втік по дорозі у вч”. Відповідно до військово-облікового документа, сформованого вже 19 лютого 2026 року, позивач має статус “військовозобов’язаний”, а не військовослужбовець. Відомостей про призов чи наказу про нього в матеріалах справи не виявилось. Тому ця теза залишилась голослівною.
Практичний урок для тих, хто в схожій ситуації
Якщо ви виявили позначку про порушення правил обліку у “Резерв+”, перш за все з’ясуйте, чи існує постанова про притягнення вас до адміністративної відповідальності за статтею 210 КУпАП. Якщо її немає – запис у реєстрі військовозобов’язаних, швидше за все, незаконний. Є сенс звертатись до суду з відповідним позовом і вимагати від ТЦК документального підтвердження підстав для такого запису. Ця справа – живий приклад того, що суди такі аргументи чують і реагують.