Нотаріуси перевірятимуть, чи живий довіритель, перш ніж посвідчити будь-який договір за участю представника. Міністерство юстиції наказом від 5 червня 2026 року № 1483/5 внесло зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій, і тепер перевірка факту смерті людини, яка видала довіреність, стає обов’язковим етапом роботи нотаріуса. Це не просто формальне уточнення – це спроба закрити одну з найболючіших прогалин у нотаріальній практиці.
Уявіть ситуацію. Людина видала довіреність на продаж квартири своєму родичу. Через місяць вона помирає, але родич, маючи на руках документ, іде до нотаріуса й укладає договір купівлі-продажу. Покупці нічого не підозрюють. Спадкоємці потім роками судяться, намагаючись повернути майно. Саме для запобігання таким історіям Мін’юст і запровадив нові правила.
Що саме змінилося
Раніше нотаріус, працюючи з представником, перевіряв три речі: чи справжній у нього паспорт, чи дієздатна ця людина і який обсяг повноважень зазначено в довіреності. Цього було достатньо для посвідчення правочину. А от чи живий довіритель на момент підписання документів – це питання залишалося поза межами обов’язкової перевірки. Нотаріус міг проявити пильність і зазирнути до реєстру, але закон його до цього не зобов’язував.
Тепер усе інакше. Пункт 4 глави 4 розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій (затвердженого ще наказом Мін’юсту від 22 лютого 2012 року № 296/5) доповнили новими обов’язками. І головний серед них – нотаріуси перевірятимуть, чи живий довіритель, перш ніж дозволити представнику підписати будь-який документ.
Ключове слово тут – «обов’язково». Це не рекомендація і не право нотаріуса проявити сумлінність. Це його прямий обов’язок, закріплений нормативно. Не перевірив – порушив порядок вчинення нотаріальних дій з усіма наслідками, що звідси випливають.
Чому це має значення: стаття 248 Цивільного кодексу
Тут важливий момент, який варто пояснити. Відповідно до статті 248 Цивільного кодексу України, представництво за довіреністю автоматично припиняється в момент смерті особи, яка цю довіреність видала. Жодних додаткових рішень суду чи заяв спадкоємців не потрібно – довіреність просто перестає діяти. Те саме стосується юридичних осіб: якщо підприємство ліквідовано, його довіреності втрачають силу.
Але проблема в тому, що зовні це ніяк не видно. Папірець із печаткою виглядає так само переконливо, як і раніше. І якщо нотаріус не зобов’язаний лізти в реєстр актів цивільного стану – він туди й не лізе. А представник, особливо якщо діє недобросовісно, звісно, мовчить про смерть довірителя.
Саме цю прогалину й закрив Мін’юст. Тепер нотаріуси перевірятимуть, чи живий довіритель, через Державний реєстр актів цивільного стану громадян (скорочено – ДРАЦС). Доступ до нього в нотаріусів прямий, без додаткових запитів і погоджень. Усе робиться одразу, під час нотаріальної дії, в електронному форматі.
Як це працює на практиці
Процедура тепер виглядає так. До нотаріуса приходить представник із довіреністю. Нотаріус, як і раніше, встановлює особу представника, перевіряє паспорт, обсяг повноважень. А далі – новий крок: він заходить до ДРАЦСу й перевіряє, чи немає там актового запису про смерть довірителя.
Якщо довіритель – юридична особа (наприклад, директор підприємства видав довіреність на працівника), нотаріус звертається до іншого реєстру. А саме – до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Там він дивиться, чи не припинена юридична особа, яка видала довіреність. Ліквідоване підприємство не може мати чинних представників.
І тільки після отримання підтвердження, що довіритель живий (або юрособа не ліквідована), нотаріус переходить до посвідчення правочину. Якщо ж реєстр показує факт смерті чи припинення – у вчиненні нотаріальної дії мають відмовити. Довіреність більше не діє, і жодні вмовляння представника тут не допоможуть.
Навіщо це потрібно пересічній людині
Може здатися, що це суто технічна зміна, яка цікава лише самим нотаріусам. Але насправді вона захищає інтереси звичайних людей із кількох боків одночасно.
По-перше, покупців нерухомості, автомобілів та іншого цінного майна. Якщо ви купуєте квартиру, а продавець діє за довіреністю – тепер ви можете бути впевнені: нотаріус перевірив, що власник живий і довіреність справді чинна. Раніше цього ніхто не гарантував, і ризик отримати майно з юридичними проблемами був цілком реальним.
По-друге, спадкоємців. Їхні інтереси більше не можна так легко обійти, продавши майно за старою довіреністю одразу після смерті родича. Тепер нотаріуси перевірятимуть, чи живий довіритель, і це створює реальний бар’єр для зловживань. Спадкоємці отримують додатковий рівень захисту ще до відкриття спадкової справи.
По-третє, самих нотаріусів. Для них це додатковий захист від професійних ризиків. Посвідчення правочину за недійсною довіреністю – це пряма дорога до судових позовів, дисциплінарної відповідальності й репутаційних втрат. Обов’язкова перевірка реєстрів ці ризики суттєво знижує.
Технічний бік: швидко і без паперів
Нові правила не створюють окремого реєстру й не вимагають від нотаріусів якихось додаткових технічних рішень. Усе працює через уже наявні державні реєстри, до яких нотаріуси мають прямий доступ у межах своєї професійної діяльності.
Перевірка займає лічені хвилини. Нотаріус вводить дані довірителя, система показує наявність або відсутність актового запису про смерть – і все. Жодної додаткової паперової тяганини для громадян це не створює. Ви як клієнт, швидше за все, навіть не помітите цього етапу – він відбувається паралельно з іншими діями нотаріуса.
Ключові положення, які тепер закріплені в Порядку, зводяться до трьох обов’язкових кроків:
– встановити особу представника та обсяг його повноважень;
– перевірити через ДРАЦС, чи живий довіритель – фізична особа;
– перевірити через ЄДР, чи не припинена юридична особа-довіритель.
Усі три кроки є обов’язковими. Пропуск будь-якого з них означає, що нотаріальну дію вчинено з порушенням встановленого порядку.
Що варто знати, якщо ви плануєте правочин за довіреністю
Зміни вже набули чинності разом із наказом від 5 червня 2026 року. Тож якщо ви найближчим часом плануєте правочин за довіреністю – і як представник, і як друга сторона договору – майте на увазі: процедура стала суворішою. І це добре.
Крім того, нові правила стосуються не лише посвідчення договорів купівлі-продажу чи дарування. Вони поширюються на будь-які нотаріальні дії за участю представника – від засвідчення копій до оформлення спадщини. Тобто йдеться про системну зміну в роботі всього нотаріату, а не про точкове рішення для окремих ситуацій.
І ще один важливий нюанс. Нотаріуси перевірятимуть, чи живий довіритель, виключно за даними державних реєстрів. Якщо людина померла, але актовий запис до ДРАЦСу ще не внесено (таке теоретично можливо в перші дні після смерті), система цього не побачить. Абсолютного захисту не існує, але тепер він став значно ближчим до нього, ніж будь-коли раніше. І це, мабуть, найголовніше, що варто знати про ці зміни: вони не ідеальні, але вони справді працюють на безпеку правочинів.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков