Портал Дія повідомив: відтепер до Реєстру можна подати заяву за категоріями B2 та C2, які стосуються пошкоджених чи знищених культурних цінностей. B2 — для держави, C2 — для юридичних осіб будь-якої форми власності.
Міжнародний Реєстр збитків (Register of Damage for Ukraine) – це офіційний механізм, створений під егідою Ради Європи. Його мета – задокументувати всі збитки, завдані Україні внаслідок збройної агресії РФ, щоб у майбутньому на основі цих даних можна було вимагати компенсацій. Тож кожна подана заява – це не просто формальність, а реальний внесок у майбутнє відшкодування.
Хто може подати заяву
Тут важливий момент: категорії B2 та C2 розмежовують заявників за тим, чиї інтереси вони представляють. Якщо ви – представник органу державної влади, місцевого самоврядування, державної установи або юридичної особи, що перебуває під контролем держави, – ваша заява піде за категорією B2. Простими словами: це все, що фінансується з бюджету або управляється державою. Наприклад, обласна бібліотека, міський архів, комунальний музей чи навіть управління культури райдержадміністрації.
Категорія C2 – для всіх інших юридичних осіб, незалежно від форми власності. Сюди потрапляють приватні музеї, благодійні фонди, релігійні громади, які володіють культурними цінностями, або, скажімо, фермерське господарство, на території якого розташована історична будівля. Головне – бути зареєстрованою юридичною особою в Україні. Фізичні особи за цими категоріями заяви не подають, для них передбачені інші категорії.
Які культурні цінності можна заявити
Заява може стосуватися як нерухомих об’єктів культурної спадщини, так і рухомих цінностей. Давайте розберемо на прикладах.
Нерухомі об’єкти – це пам’ятки архітектури, історичні будівлі, музеї, архіви, бібліотеки, а також споруди, спеціально призначені для зберігання або експонування культурних цінностей. Наприклад, якщо внаслідок обстрілу постраждала будівля краєзнавчого музею чи згорів сільський будинок культури, що має історичну цінність, – це саме ваш випадок. Навіть якщо об’єкт не внесено до державного реєстру, але він є значущим для громади, ви можете подати заяву – звісно, підкріпивши це доказами.
Рухомі культурні цінності – це музейні предмети, архівні документи, рукописи, стародруки, колекції, твори мистецтва. Тобто все, що можна перемістити: картини, скульптури, ікони, археологічні знахідки, рідкісні книги. Крім того, сюди належать предмети, пов’язані з нематеріальною культурною спадщиною, якщо вони мають матеріальну форму, – наприклад, традиційні музичні інструменти, обрядовий одяг або елементи декоративно-ужиткового мистецтва. До речі, чи знали ви, що навіть старовинні меблі чи монети з музейної колекції можуть бути заявлені як культурна цінність? Головне, щоб вони справді мали історичне, художнє або наукове значення.
Окремо варто згадати про витрати. Ви можете вказати не лише пряму шкоду від знищення чи пошкодження, а й супутні витрати. Якщо музейний об’єкт пошкоджено, до заяви додають кошторис на ремонт, реставрацію або консервацію. Якщо культурну цінність втрачено – скажімо, викрадено під час окупації, – можна заявити витрати на її пошук або повернення. Це важливо, адже навіть часткове пошкодження потребує значних ресурсів, а реставрація старовинного рукопису може коштувати як будівництво невеликого будинку.
Як подати заяву через портал Дія
Подати заяву до Реєстру збитків можна виключно в електронному вигляді через портал Дія. Спосіб максимально зручний: не треба нікуди їхати, стояти в чергах чи заповнювати стоси паперів. Потрібен лише комп’ютер або смартфон, доступ до інтернету та кваліфікований електронний підпис (КЕП) юридичної особи. Зверніть увагу: підпис має належати саме тій юрособі, від імені якої подається заява. КЕП фізичної особи-підприємця чи директора як приватної особи тут не підійде.
Ось покрокова інструкція.
Крок 1. Реєстрація або авторизація. Зайдіть на портал Дія до кабінету громадянина. Використовуйте КЕП – лише так система ідентифікує вас як уповноважену особу від організації. Якщо ви заходите вперше, система запропонує заповнити базові дані про юрособу, після чого ви зможете створити заяву.
Крок 2. Заповнення заяви. Форма складається з логічних блоків. Перший – інформація про заявника: назва організації, код ЄДРПОУ, адреса, контакти. Далі – блок про культурні цінності, об’єкти чи будівлі. Тут ви детально описуєте, що саме постраждало. Наприклад: «Будівля архіву за адресою вул. Шевченка, 5, м. Ізюм; внаслідок обстрілу 12.03.2023 пошкоджено дах та перекриття другого поверху» або «Колекція стародруків, інвентарний номер 456-А, втрачена під час евакуації з м. Бахмут у січні 2023 року». Чим точнішим буде опис, тим простіше підтвердити збитки.
Крок 3. Обставини пошкодження, знищення або втрати. У цьому розділі зазначають, коли і за яких обставин сталася подія. Це може бути конкретна дата обстрілу, пожежі, затоплення. Якщо втрата пов’язана з окупацією – вкажіть період і населений пункт. Наприклад: «Будівля музею перебувала під контролем окупаційних сил з березня по вересень 2022 року; при відступі була підпалена».
Крок 4. Розмір заявлених збитків. Наводьте суму в гривнях. Якщо маєте акти оцінки, експертні висновки, кошториси – спирайтеся на них. Якщо точної оцінки поки немає, можна подати попередній розрахунок, а згодом уточнити. Пам’ятайте: всі цифри стануть частиною міжнародної бази даних, тож варто поставитися до них максимально відповідально.
Крок 5. Докази та підтверджувальні документи. Це чи не найважливіший блок. Сюди прикріплюють фотографії, відео, акти обстеження, експертні висновки, витяги з реєстрів, свідоцтва про право власності на культурні цінності. Що більше доказів, то вища ймовірність, що вашу заяву приймуть без додаткових запитань. Якщо оригіналів немає, підійдуть навіть публікації в медіа, скріншоти з соцмереж або свідчення очевидців, оформлені письмово. Головне, щоб усе було чітким і зрозумілим.
Крок 6. Підписання та відправлення. Перевірте всі дані, натисніть «Підписати» та оберіть файл КЕП. Після успішного накладання підпису заява автоматично надходить до Реєстру збитків. Ви отримаєте підтвердження в кабінеті або на електронну пошту, яку вказали під час реєстрації.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков