Облік особового складу ЗСУ змінився. З 30 жовтня 2026 року діє наказ Міноборони №357, який по-новому визначає, коли військовослужбовця виключають зі списків частини. Йдеться про тих, хто зник безвісти за особливих обставин, перебував у полоні або був у заручниках, а загибель підтвердили офіційно.
Здавалося б, суто технічна правка. Але за нею стоять місяці невизначеності для родин, тож варто розібратися, що саме помінялося.
Що за документ
Наказ Міністерства оборони України від 2026 року №357 вніс зміни до Інструкції з організації обліку особового складу. Саму Інструкцію затвердили наказом МОУ від 15 вересня 2022 року №280 – нею і керуються військові частини, ведучи списки.
Нові правила стосуються конкретної категорії. Це військовослужбовці, яких раніше обліковували як зниклих безвісти за особливих обставин. Або ті, хто потрапив у полон чи був захоплений у заручники, а згодом з’явилося офіційне підтвердження їхньої загибелі.
Ключове тут – слово “згодом”. Людина могла загинути навесні, а документ про смерть з’явитися восени. Оцей розрив у часі й породжував плутанину в обліку.
Було і стало
Раніше механізм працював так. Надходило медичне свідоцтво про смерть – і військовослужбовця виключали зі списків наступного дня після дати, зазначеної в цьому свідоцтві.
Тепер підхід інший. Підставою для виключення залишається свідоцтво про смерть. Але датою виключення стає день офіційної реєстрації смерті. У свідоцтві це дата складання актового запису про смерть.
Різницю пояснила заступниця Міністра оборони України Любов Галан. За її словами, офіційне підтвердження і реєстрація смерті нерідко відбувалися значно пізніше за фактичну загибель. Виходило так: людина загинула давно, а в списках частини ще якийсь час рахувалася живою.
Чому це не формальність
Може здатися, що йдеться про день-два. Насправді між загибеллю і реєстрацією минають місяці. Особливо коли тіло не вдалося одразу ідентифікувати або коли йдеться про полон і заручництво.
Дата виключення фігурує в документах, які отримує родина. Вона ж відображається в наказах по частині та в подальших зверненнях. Плутанина з нею тягне за собою переоформлення паперів і зайві пояснення там, де їх можна уникнути.
Ще один бік – загальна картина. Коли частина місяцями тримає в списках людину, якої вже немає, спотворюється і статистика, і планування. Новий порядок обліку особового складу прибирає цю невідповідність.
А якщо смерть зареєстрували того ж дня, коли вона сталася? Тоді для родини майже нічого не змінюється – обидві дати збігаються, і питання не виникає взагалі. Уся суть правки саме в тих випадках, де між загибеллю і реєстрацією пролягла прірва.
На що звернути увагу
Якщо ваша ситуація підпадає під описану, варто перевірити кілька речей.
- Яка дата стоїть у свідоцтві про смерть. Орієнтуватися треба саме на дату складання актового запису, а не на дату смерті як таку.
- Яку дату виключення зазначили в наказі по військовій частині. Вона має збігатися з датою реєстрації смерті.
- Чи немає розбіжностей між медичним свідоцтвом і свідоцтвом про смерть. Розбіжність – привід звернутися по уточнення.
Коли дати не збігаються, не варто чекати, що все залагодиться саме собою. Краще звернутися до військової частини або до територіального центру комплектування, де родину зорієнтують по подальших кроках.
Окремо варто пам’ятати про строки. Облікові записи не змінюються миттєво, і навіть правильна дата в свідоцтві не завжди одразу потрапляє в наказ. Тут важлива уважність, а не швидкість.
Для багатьох облік особового складу – річ, яка здається кабінетною, поки не торкнеться тебе особисто. Нова дата виключення робить одну просту річ: прив’язує документи до реального дня реєстрації смерті, а не до моменту, коли надійшла довідка. Для родини це означає менше плутанини в паперах і чіткішу точку відліку.