Штраф у 1 327 200 гривень за порушення обліку товарних запасів – з таким «рахунком» від податкової зіткнувся звичайний ФОП після перевірки його магазину в Івано-Франківську. Історія могла б закінчитися сумно, але підприємець пройшов три судові інстанції й таки довів свою правоту. Розбираємося, що сталося, чому суди спершу розійшлися в думках і який висновок зробив Верховний Суд.
Як усе починалося
ФОП займався продажем технічно складних побутових товарів – мобільних телефонів, ноутбуків, аксесуарів до них. Працював він за договором комісії: простіше кажучи, отримував товар від постачальника (комітента), виставляв його на вітрину, а після продажу віддавав узгоджену суму власнику товару. Свій заробіток – комісійна винагорода.
9 липня 2024 року до магазину завітали посадовці ГУ ДПС в Івано-Франківській області з фактичною перевіркою. І ось тут почалися проблеми.
Підприємець одразу надав перевіряльникам усі документи, які вимагали: договір комісії, акт приймання-передачі товарів, форму ведення обліку товарних запасів та договори про співпрацю. Здавалося б – усе, що потрібно. Але податківці вирішили інакше.
Що побачили перевіряльники
За результатами перевірки склали акт, у якому зафіксували порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР). Якщо коротко – нібито не було належного обліку товарів, що знаходилися в магазині, на загальну суму 1 327 200 грн.
І от цікавий момент. В акті перевірки самі ж податківці зазначили: залишок товарів у магазині відповідав переліку з акта приймання-передачі. Тобто розбіжностей між тим, що лежало на вітринах, і тим, що значилося в документах, – не було.
Крім того, контролюючий орган вимагав надати банківські виписки про рух коштів через термінал. Саме цього документа, на думку податківців, і не вистачило для підтвердження належного ведення обліку товарних запасів.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення про штраф у розмірі вартості «необлікованого» товару – ті самі 1 327 200 грн.
Чому суд першої інстанції скасував штраф
Львівський окружний адміністративний суд розібрався в ситуації глибше. І ось на що звернув увагу.
По-перше, підприємець надав контролюючому органу і договір комісії, і акт приймання-передачі 971 одиниці товару, і форму обліку. Усе це підтверджувало і походження товарів, і те, що вони були взяті на облік.
По-друге, єдине, чого справді не показали під час перевірки, – банківська виписка про рух коштів. Але хіба її відсутність доводить, що обліку товарних запасів не було? Суд першої інстанції справедливо визнав: ні, не доводить. Особливо з огляду на те, що всі інші документи були в наявності й жодних розбіжностей із фактичними залишками податківці не виявили.
Отже, суд визнав податкове повідомлення-рішення протиправним і скасував його.
Апеляція: чому рішення переглянули
Але податковий орган подав апеляційну скаргу – і Восьмий апеляційний адміністративний суд став на його бік. Чому?
Апеляційний суд вирішив, що надана форма ведення обліку товарних запасів не відповідала вимогам Порядку № 496. Мовляв, у ній не було поіменного переліку всіх товарів із зазначенням кількості, одиниць виміру та вартості кожної позиції. А отже, облік вівся неналежно.
Крім того, суд звернув увагу на відсутність банківських виписок щодо комісійної винагороди – і зробив висновок, що порушення таки було, а штраф – правомірний.
Рішення першої інстанції скасували. Підприємець залишився з боргом у 1,3 мільйона.
Що сказав Верховний Суд
І ось тут – ключовий поворот. ФОП подав касаційну скаргу, і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26 травня 2026 року розставив усе по місцях.
Перше, на що звернув увагу Суд: стаття 20 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність за два конкретні порушення. Або ви продаєте товари, які взагалі не обліковані. Або під час перевірки не надаєте документів, що підтверджують облік тих товарів, які фізично є в магазині. І тут важливо – саме «товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу», як неодноразово підкреслював Верховний Суд у попередніх справах.
А що ми маємо в цій історії? Перевіряльники самі засвідчили: залишок товарів збігається з актом приймання-передачі. Товар облікований. Документи надані. Жодного факту реалізації необлікованих товарів не встановлено.
Друге – банківські виписки. Верховний Суд чітко вказав: предметом фактичної перевірки є дотримання порядку розрахункових операцій, а не реальність господарської операції за договором комісії. Іншими словами, питання «чи справді ви отримали комісійну винагороду» – це тема для документальної перевірки, а не для фактичної.
Третє – сама форма податкового повідомлення-рішення. Суд звернув увагу на дивне формулювання: у документі було зазначено «не проведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункові операції», хоча в акті перевірки про це – жодного слова. Тобто склад правопорушення, за яке оштрафували, не відповідав тому, що насправді інкримінували.
Чому це рішення важливе
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду й залишив у силі рішення першої інстанції – штраф на 1,3 млн грн визнано незаконним. Справа № 380/24726/24 тепер має всі шанси стати орієнтиром для аналогічних спорів.
Ключовий висновок, який простежується в цій постанові: сам факт наявності в підприємця форми обліку та первинних документів на товар, що перебуває в місці продажу, – це вже виконання обов’язку, передбаченого пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Якщо ж контролюючий орган не встановив розбіжностей між документами й фактичними залишками, підстав для штрафу за статтею 20 цього ж Закону просто немає.
І ще один практичний момент: Порядок № 496, затверджений наказом Міністерства фінансів, дійсно вимагає вести форму обліку. Але форма ця має конкретні графи: номер запису, дата, реквізити первинного документа, загальна вартість товарів. Жодної вимоги про поіменний перелік кожної одиниці з її індивідуальною вартістю там немає. І коли ФОП вносить до форми запис про надходження товару на підставі акта приймання-передачі – він діє в межах затвердженого порядку.
Колегія суддів у складі Яковенка М. М., Васильєвої І. А. та Шишова О. О. фактично нагадала: контролюючий орган не може довільно розширювати вимоги до бізнесу, якщо вони прямо не передбачені законом. І коли підприємець виконав свій обов’язок – надав те, що вимагається, – притягувати його до відповідальності за те, чого він не порушував, неприпустимо.