Обмеження права виїзду за кордон для боржника не виникає автоматично після відкриття виконавчого провадження. Це один із найпоширеніших міфів, який лякає людей. Людина отримує постанову про відкриття провадження і вже думає, що кордон для неї закритий. Насправді все трохи інакше. Тут важливий момент: саме провадження і заборона на виїзд – не одне й те саме.
Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України продовжує роз’яснювати поширені міфи щодо виконавчого провадження. Один із них стосується виїзду боржників за кордон. Багато хто впевнений: якщо відкрито виконавче провадження, то про закордон можна забути. Мовляв, система автоматично ставить заборону. Але це не так.
Відкриття провадження означає, що виконавець почав працювати з рішенням суду або іншого органу. Він має стягнути борг, знайти майно, перевірити рахунки. Але саме по собі відкриття не є автоматичною підставою для обмеження виїзду. Щоб людина не могла перетнути кордон, потрібна окрема процедура. І вона залежить від ситуації.
Коли обмеження права виїзду за кордон з’являється не автоматично
Загальне правило виглядає так. Якщо боржник ухиляється від виконання рішення, виконавець може звернутися до суду щодо тимчасового обмеження його права виїзду за межі України. Це прямо передбачено пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Ключове слово тут – «ухиляється». Це не просто наявність боргу. Це поведінка, коли людина має можливість платити, але свідомо цього не робить. Наприклад, приховує доходи, ігнорує виклики виконавця, не повідомляє про зміну місця роботи чи проживання. Кожну таку ситуацію суд оцінює окремо.
Тому виконавець не може просто так взяти й заборонити виїзд. Він готує подання, збирає докази, передає їх до суду. Суд ухвалює рішення про обмеження права виїзду за кордон. І лише після цього обмеження починає діяти.
Що це означає на практиці? Людина може мати відкрите провадження, але все одно вільно виїжджати, якщо суд не встановив обмеження. Прикордонники перевіряють не сам факт провадження, а наявність ухвали суду або постанови виконавця про тимчасове обмеження. Це різні документи.
Аліменти: окремий порядок
Для боржників зі сплати аліментів діє інший механізм. Тут не потрібно йти до суду за окремим рішенням. Згідно з частиною дев’ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець виносить вмотивовану постанову про тимчасове обмеження права виїзду за межі України без звернення до суду.
Але для цього має бути виконана умова. Сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів повинен перевищувати суму відповідних платежів за чотири місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. Тобто якщо борг менший, автоматичної постанови не буде.
Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю або дитини, яка має визначені законом тяжкі захворювання чи потребує лікування, поріг інший. У такому разі достатньо заборгованості за три місяці. Це зроблено для того, щоб швидше реагувати на потреби дитини, яка особливо потребує підтримки.
Тут варто наголосити: для аліментів не потрібна окрема ухвала суду. Виконавець сам виносить постанову, якщо бачить, що борг перевищив встановлений законом поріг. Це спрощує процедуру і робить її швидшою.
Скільки діє обмеження
Встановлене обмеження не є довічним. Воно діє до повного погашення заборгованості. Як тільки борг закрито, підстава для заборони зникає. Людина знову може виїжджати за кордон.
Але поки борг не сплачено, обмеження може створювати реальні незручності. Запланована відпустка, робота за кордоном, лікування, навчання – усе це може зупинитися на пункті пропуску. Тому краще не доводити до ситуації, коли виконавець буде змушений вживати таких заходів.
Важливо розуміти: обмеження не скасовує сам борг. Воно лише тимчасово не дає людині виїхати. Після повернення в Україну або навіть під час дії обмеження борг залишається. Тому єдиний надійний спосіб зняти заборону – погасити заборгованість.
Що варто знати боржнику
Якщо ви отримали постанову про відкриття виконавчого провадження, це ще не означає, що ви не зможете виїхати. Але це сигнал, що справа перейшла у примусову площину. Краще зв’язатися з виконавцем, дізнатися суму боргу і домовитися про порядок сплати.
Іноді люди дізнаються про обмеження вже в аеропорту. Це неприємно і дорого. Тому перед поїздкою варто перевірити, чи немає у вас відкритих виконавчих проваджень і чи не винесено постанову про тимчасове обмеження. Таку інформацію можна знайти в реєстрах, звернувшись до виконавця або через офіційні сервіси.
Якщо борг невеликий, його краще сплатити добровільно. Якщо сума значна, можна обговорити розстрочку. Виконавець і суд дивляться на поведінку боржника. Коли людина йде на контакт, намагається вирішити питання, це працює на користь. Коли ігнорує, ризик обмеження зростає.
Окремо варто згадати аліментні справи. Тут заборона може з’явитися швидше і без суду. Тому батькам, які мають заборгованість із аліментів, варто бути особливо уважними. Краще не чекати, поки виконавець винесе постанову, а врегулювати питання заздалегідь.
Загалом система не така страшна, як її іноді змальовують. Відкрите провадження – це не автоматична заборона на виїзд. Але якщо боржник ухиляється, закон дозволяє обмежити його право виїзду. Для звичайних боргів потрібен суд. Для аліментів достатньо постанови виконавця за наявності прострочення. І діє таке обмеження рівно доти, доки борг не буде погашено.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков