Коли світові лідери збираються на саміті «Великої сімки», кожен їхній крок розбирають мало не під мікроскопом. І ось новина, яка сколихнула дипломатичне коло: окремої зустрічі між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським на цьогорічному G7 не буде. Про це з посиланням на джерела в Білому домі повідомило видання The Guardian. Давайте розберемося, що насправді означає цей сигнал і чи варто одразу бити на сполох.
Перше, що впадає в око, – це чіткість формулювання. Не «зустріч під питанням», не «ще узгоджуємо графіки», а саме «не запланована». Посадовець Білого дому, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, прямо перерахував, із ким американський лідер проведе окремі переговори: президент Франції Еммануель Макрон, а також лідери Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів, Єгипту та Індії. Україна в цьому списку відсутня. Це наштовхує на думку, що порядок денний сформований заздалегідь і місця для двостороннього діалогу з Києвом у ньому не знайшлося.
Втім, це не означає, що Зеленський і Трамп зовсім не перетнуться. Саміт G7 – це не тільки зали із круглими столами, а й довгі коридори, де часто народжується справжня дипломатія. За кілька днів до публікації The Guardian інший чиновник Білого дому в коментарі Суспільному наголосив, що обидва президенти братимуть участь у робочій сесії саміту, а отже, «зустріч у кулуарах» цілком можлива. Такі неформальні контакти часом важать більше, ніж офіційно звірені протоколи. Тож маємо справу не з ігноруванням, а з типовою для великої політики грою: формального столу немає, але простір для маневру зберігається.
Кому вигідна така двозначність? Частково це відповідає логіці самого Трампа. Він неодноразово підкреслював, що хоче завершити війну «якомога швидше». І той самий анонімний співрозмовник із Білого дому додав цікаву деталь: за його словами, успіхи Росії на фронті «більш-менш припинилися». Це своєрідний сигнал – мовляв, гострої потреби в екстрених переговорах немає, ситуація для України вже не виглядає катастрофічною. Але така оцінка ризикує викликати дискусію в самому Києві, адже навіть тимчасове затишшя на передовій не означає, що можна відкладати дипломатичний тиск на Москву.
Коли ми згадуємо останню зустріч Трампа і Зеленського, яка відбулася наприкінці грудня 2025 року у флоридській резиденції Мар-а-Лаго, стає зрозуміло, чому відсутність нового офіційного раунду може тривожити. Тоді обидва лідери назвали перемовини чудовими та продуктивними, однак відверто визнали: найважчі питання – статус Донбасу та розбіжності щодо окупованих територій – залишилися невирішеними. Тобто навіть за найкращої атмосфери сторони не зрушили з мертвої точки. І от за пів року по тому формальний майданчик для того, щоб знову сісти віч-на-віч, не передбачений.
Європейські лідери, схоже, відчувають цей вакуум і намагаються його заповнити. Агентство Bloomberg раніше повідомляло, що Велика Британія, Франція та Німеччина мають намір використати саміт G7 для того, щоб залучити Трампа до планів із відновлення мирних переговорів між Росією та Україною. Їхня логіка проста: якщо ситуація на полі бою змінилася на користь України, це створює нове вікно можливостей, причому за межами тих умов, які обговорювалися після саміту Трампа з Путіним на Алясці. Але тут важливий момент: чи готовий Вашингтон сприймати ці сигнали без прямої розмови з Києвом?
Власне, тут ми підходимо до головної інтриги. Відсутність окремої зустрічі може бути як технічним моментом, так і політичним меседжем. У дипломатичному протоколі G7 зустрічі лідерів плануються заздалегідь, виходячи з пріоритетів головуючої сторони та глобального порядку денного. Якщо Білий дім вирішив, що нагальнішими є контакти з Макроном чи лідерами Близького Сходу, це не обов’язково свідчить про охолодження до України. Радше це вказує на те, що українське питання на цьому саміті сприймається як частина більш широкого пазла безпекової архітектури, а не як окремий кризовий кейс.
І все ж сухий залишок для Києва такий: без спеціально відведеного часу для розмови тет-а-тет ключові теми – гарантії безпеки, майбутнє окупованих територій, умови можливого перемир’я – ризикують залишитися на рівні загальних декларацій. Кулуарна розмова може бути теплою і навіть корисною, але вона не замінить повноцінних переговорів із фіксацією домовленостей. Тому питання не в тому, чи побачаться Зеленський і Трамп у коридорі, а в тому, чи з’явиться після цього саміту реальний імпульс для руху вперед. Поки що, за день до початку зустрічі, чіткої відповіді на це немає.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков