Оподаткування доходів із цифрових платформ виходить на новий рівень. Державна податкова служба підписала декларацію про приєднання України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Англійською цей документ має коротку назву – DPI MCAA.
Якщо зовсім коротко: податкова більше не покладатиметься на вашу добру волю розповісти про заробітки в інтернеті. Дані надійдуть самі. Про іноземні маркетплейси, сервіси оренди житла, фриланс-біржі, навіть про поїздки через застосунок таксі.
Як працює автоматичний обмін інформацією
Механізм простий. Кожна країна-учасниця збирає від своїх цифрових платформ відомості про те, хто і скільки заробив. Далі ці дані за фіксованим графіком надсилають партнерам. Без окремих запитів, без розслідувань, без попереджень.
Для України це означає дві речі одночасно. ДПС отримуватиме інформацію про доходи українців на іноземних платформах. А Україна, зі свого боку, передаватиме відповідні дані іншим країнам.
Тут важливий момент: обмін не створює нових податків. Він лише робить доходи видимими. Якщо ви й так їх декларували, для вас майже нічого не зміниться. Якщо ні – питання вже не в тому, чи дізнається податкова, а в тому, коли саме.
До речі, угода стосується не лише фізичних осіб. Відомості про доходи юридичних осіб через цифрові платформи теж потрапляють в обмін. Тож підприємцям, які працюють із закордонними сервісами, має сенс придивитися до цієї історії уважніше.
Що взагалі вважається цифровою платформою
Питання не таке очевидне, як здається. Цифрова платформа – це будь-який сервіс, який допомагає продавцю й покупцю знайти одне одного та укласти угоду за гроші. Маркетплейс, біржа фрилансу, сервіс бронювання житла, застосунок для виклику авто.
Важливо інше: платформа не обов’язково має бути іноземною. Українські оператори підпадають під ті самі правила. Тобто звична онлайн-барахолка чи сервіс оголошень теж стають частиною системи.
Перший етап реалізації закону №4903-IX
Підписана декларація – це не окрема ініціатива, а старт великої реформи. Вона запускає в дію закон №4903-IX про оподаткування доходів із цифрових платформ.
Логіка знайома. Українське законодавство наближають до європейської директиви DAC7 і модельних правил ОЕСР. DAC7 – це директива Євросоюзу, яка зобов’язує цифрові платформи звітувати про продавців перед податковими органами країн ЄС. Модельні правила ОЕСР працюють за схожим принципом, але вже на глобальному рівні.
Іншими словами, Україна входить у клуб країн, які давно живуть за цими правилами. Польща, Німеччина, Нідерланди, Іспанія обмінюються такими даними між собою. Тепер цей самий підхід поширюється і на нас.
Що зміниться з 2027 року
З 1 січня 2027 року запрацюють нові правила оподаткування доходів із цифрових платформ. Йдеться про чотири великі групи доходів:
- продаж товарів на маркетплейсах;
- оренда житла, нежитлової нерухомості та паркомісць;
- оренда транспорту;
- надання особистих послуг, як-от ремонт, фриланс чи перевезення.
Погляньте на цей перелік уважніше. Під нього потрапляє і дизайнер, який бере замовлення на закордонній біржі. І родина, що здає квартиру біля моря. І майстер, який через застосунок знаходить клієнтів на ремонт.
Ставки, пороги й ліміт на вживані речі
Головна цифра – 10% податку на доходи фізичних осіб. Саме стільки становитиме ПДФО з доходу в межах річного порогу в 834 мінімальні зарплати. Але є умова: потрібно дотримати визначені законом вимоги.
Перевищили поріг або не виконали умов? Ставка зростає до 23%. Причому підвищений відсоток застосовують лише до суми понад поріг, а не до всього доходу. Це принципово, бо багато хто помилково вважає, ніби перевищення обнуляє пільгові 10%.
Поріг у 834 мінімальні зарплати – величина змінна. Вона прив’язана до мінімальної заробітної плати, а тому перераховується щороку. Точну суму в гривнях наперед ніхто не назве: вона залежатиме від показника, чинного на момент розрахунку.
Окрема історія – продаж власних вживаних речей. Для тих, хто час від часу виставляє на продаж старий телефон, велосипед чи пальто, діє неоподатковуваний ліміт до 2000 євро на рік. Тобто звичайне розчищення шафи уваги податкової не приверне.
Військовий збір із цих доходів окремо не стягуватимуть.
Платформи стають податковими агентами
Мабуть, найважливіша частина реформи. Оператори платформ – і українські, і іноземні – стають податковими агентами. Простими словами, вони беруть на себе роль посередника між вами і бюджетом.
Що від них вимагається:
- зареєструватися в ДПС до 1 січня 2027 року;
- передавати податковій дані про продавців і їхні доходи;
- утримувати ПДФО з виплат.
Практичний наслідок простий. Ви продали щось на платформі й отримали суму вже з відрахованим податком. Жодних окремих платіжок і самостійних розрахунків.
Щоправда, частину деталей ще мають прописати в підзаконних актах. Як саме платформи звітуватимуть, які саме дані потраплять до ДПС, як усе це узгоджуватиметься з іноземними операторами без представництва в Україні. Питання відкриті, і стежити за ними точно варто.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков