Оподаткування доходів від цифрових платформ в Україні нарешті отримало чіткі правила. Державна податкова служба роз’яснила, як рахувати податки тим, хто заробляє через маркетплейси, сервіси оренди житла, мобільні додатки для замовлень. Якщо ви хоч раз продавали речі на онлайн-барахолці чи здавали квартиру через платформу, ці норми стосуються і вас.
Давайте розберемося по порядку. Що саме потрапляє під нові положення, скільки доведеться платити і хто перераховує гроші до бюджету.
Що таке цифрова платформа з погляду податкової
Визначення тут досить широке. Цифровою платформою вважається будь-яке програмне забезпечення, зокрема вебсайт, його частина або додатки, у тому числі мобільні. Головне, щоб цей інструмент був доступний користувачам і дозволяв продавцям знаходити покупців, а виконавцям – замовників.
Ключове слово у визначенні – з’єднання. Не має значення, укладаєте ви угоду безпосередньо на платформі чи лише знайомитеся через неї. Якщо сервіс виступає посередником і організовує вашу діяльність, він підпадає під це визначення. Саме від нього залежить, чи торкнеться вас оподаткування доходів від цифрових платформ.
Чотири види діяльності, які охоплюють нові правила
Перелік видів діяльності, на які поширюються норми, виглядає так:
- Продаж товарів. Наприклад, коли ви виставляєте речі на онлайн-майданчику.
- Оренда нерухомості: житла, комерційних приміщень, паркомісць.
- Надання особистих послуг. Це виконання робіт і замовлень онлайн або офлайн, якщо замовлення прийшло через платформу.
- Оренда транспортних засобів.
Тут важливий момент. Під правила підпадає не сам факт, що ви маєте сайт чи телефон, а спосіб, у який ви отримуєте дохід.
Ліміт 2000 євро: тільки для торгівлі
Найпопулярніше питання – про неоподатковуваний мінімум. І тут багато хто помиляється, вважаючи, що 2000 євро стосуються всіх видів діяльності.
Насправді ні. Якщо ваш річний дохід від продажу товарів не перевищує 2000 євро, ця сума не включається до загального оподатковуваного доходу. Ліміт рахують за курсом Національного банку України станом на 1 січня відповідного року.
А от для оренди житла, паркомісця чи авто, як і для особистих послуг, такої пільги немає. ДПС прямо наголосила: неоподатковуваний ліміт у 2000 євро стосується лише продажу товарів, а не всіх видів діяльності через цифрові платформи.
Ставки податку: 10% і 23%
Далі про те, як працює оподаткування доходів від цифрових платформ у частині ставок. Їх дві, і все залежить від того, скільки ви заробили за рік.
- 10% – ставка для доходів від діяльності через цифрові платформи в межах річного порогу.
- 23% – ставка на суму, яка цей поріг перевищує.
Сам поріг дорівнює 834 мінімальним заробітним платам. Тобто перша частина доходу оподатковується за нижчою ставкою, а все, що вище, – за підвищеною. Своєрідна сходинка: до певної позначки ви платите десять відсотків, після неї – двадцять три.
Хто утримує податок
Тут, мабуть, найприємніша новина для фізичних осіб. Податковим агентом виступає оператор цифрової платформи, який нараховує вам дохід. Саме він і утримує податок.
Що це означає на практиці? За звичайних умов вам не потрібно самостійно йти до податкової та щось сплачувати. Платформа, через яку ви працюєте, бере на себе роль посередника між вами і бюджетом.
Уявіть, що ви здаєте однокімнатну квартиру через сервіс бронювання. Гроші надходять на ваш рахунок, а податок за вас рахує та перераховує оператор платформи. Вам залишається лише стежити, щоб ваші умови роботи відповідали вимогам закону.
Умови, за яких працює ставка 10%
Щоб скористатися пільговою ставкою, треба відповідати вимогам закону. Їх небагато, але кожна обов’язкова. Зокрема, ви маєте:
- бути резидентом України;
- мати рахунок у відповідного українського надавача платіжних послуг;
- не використовувати найману працю;
- не перебувати під санкціями;
- не продавати підакцизні товари.
Крім цього, розрахунки повинні відбуватися виключно в грошовій формі та саме через зазначений рахунок. І ще одна деталь: оператор платформи має бути зареєстрований відповідно до вимог Податкового кодексу.
Якщо хоча б одна умова не виконується, ставка 10% вам недоступна. Кстати, найчастіше люди спотикаються саме на найманій праці: взяли помічника для фасування товару – і пільга зникла.
Що робити, якщо право на 10% втрачено
Ситуації бувають різні. Хтось почав залучати помічників, хтось змінив резидентство, хтось узявся за підакцизний товар. У такому разі фізична особа зобов’язана подати річну декларацію та самостійно сплатити податок за встановленими правилами.
Простими словами, коли платформа вже не може бути вашим податковим агентом на пільгових умовах, ви перебираєте цю роль на себе. Декларація стає вашим особистим клопотом, а не турботою сервісу.
Дані про доходи поїдуть за кордон
Закон також передбачає міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи з цифрових платформ. Українські податкові органи зможуть отримувати відомості від компетентних органів інших держав.
Практичний сенс простий. Якщо ви заробляєте на закордонній платформі, але залишаєтеся резидентом України, приховати такий дохід не вийде. Відомості все одно надійдуть до ДПС.
Загалом оподаткування доходів від цифрових платформ тримається на трьох опорах: ліміт для продажу товарів, дві ставки з річним порогом і оператор як податковий агент. Тож якщо ви давно здаєте квартиру через популярний сервіс бронювання, продаєте речі на онлайн-барахолці чи берете замовлення в додатку, варто перевірити, хто з вас двох і яким чином платить податок. У більшості випадків це вже турбота оператора платформи, але умови для пільгової ставки краще тримати під контролем самостійно.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков