Оподаткування спадщини в Україні має свої нюанси. Чи знаєте ви, що близькі родичі взагалі звільняються від податку? А от інші спадкоємці можуть зіткнутися з необхідністю сплатити чималі суми. Давайте розберемося, як це працює насправді.
Коли спадщина не оподатковується
Якщо майно переходить від батьків, дітей, чоловіка або дружини, рідних братів і сестер, бабусі, дідуся чи онуків, то застосовується нульова ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Військовий збір у такому разі також не сплачується. Це правило поширюється на спадкоємців першого та другого ступенів споріднення. Тобто, якщо ви отримуєте спадщину від близької людини, про податки можна не хвилюватися. До речі, до другого ступеня споріднення належать рідні брати й сестри, баба, дід, онуки. А от тітка, дядько, племінники – це вже третій ступінь, і тут правила інші.
Якщо спадкоємець не є близьким родичем
Якщо спадщина отримана від інших осіб, які не належать до зазначеного кола близьких родичів, і спадкоємець є резидентом України, застосовується ставка ПДФО в розмірі 5%. Додатково необхідно сплатити військовий збір. Зверніть увагу: ставка військового збору становить 1,5%, а не 5%, як іноді помилково вказують. Тож оподаткування спадщини для них становитиме 6,5% від вартості майна. Погодьтеся, це не так вже й багато, якщо порівнювати з іншими податками.
Особливості для нерезидентів
Інші правила діють, якщо спадкоємець має статус нерезидента. У такому випадку ставка ПДФО становить 18%, а військового збору – 1,5%. Тобто загалом 19,5%. Оподаткування спадщини для нерезидентів – це суттєво більше, ніж для резидентів, тому варто заздалегідь порахувати, чи вигідно приймати таку спадщину. Якщо ж нерезидентом є спадкодавець, а спадкоємець – резидент, то застосовуються ставки для резидентів. Тут важливо не заплутатися.
Чи потрібно подавати податкову декларацію?
У більшості випадків податкові зобов’язання виконуються безпосередньо під час нотаріального оформлення спадщини. Якщо належні податки сплачені на цьому етапі, подавати декларацію про майновий стан і доходи не потрібно. Нотаріус сам розрахує та перерахує кошти до бюджету. Це зручно, чи не так?
Водночас, якщо під час нотаріального оформлення спадщини податок не був сплачений, виникає обов’язок щодо декларування отриманого доходу та сплати відповідних платежів. У такому випадку декларацію необхідно було подати до 1 травня 2026 року, а сплатити податкові зобов’язання – до 1 серпня 2026 року. Якщо ви пропустили ці строки, доведеться сплатити штраф та пеню. Тож краще не затягувати.
Оподаткування спадщини – тема, яка стосується багатьох. І хоча правила здаються простими, у кожному конкретному випадку можуть бути нюанси. Наприклад, якщо спадщина складається з кількох об’єктів або якщо є кілька спадкоємців. Тому перед прийняттям спадщини варто проконсультуватися з нотаріусом або юристом. Вони допоможуть правильно розрахувати податки і уникнути помилок.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков