Оскарження постанови ВЛК – це не просто юридична процедура, а реальний шанс для військовослужбовця відстояти правду про стан свого здоров’я. Саме така історія сталася з прикордонником, який пройшов медогляд, отримав висновок «придатний» і… категорично з цим не погодився.
Київський окружний адміністративний суд розглянув справу № 320/53498/24 і став на бік військового. Давайте розберемося, що пішло не так і чому суд скасував рішення військово-лікарської комісії.
З чого все почалося
Військовослужбовець Державної прикордонної служби України пройшов медичний огляд у гарнізонній ВЛК при Головному військово-медичному клінічному центрі. За результатами комісія оформила довідку № 3284 від 14 червня 2024 року. Діагноз у ній – цілий перелік: залишкові явища вогнепальних осколкових поранень гомілки та плеча, акубаротравма, дисциркуляторна енцефалопатія, виразкова хвороба, хронічний гастрит, остеохондроз. Але попри все це, вердикт ВЛК був однозначним: придатний до військової служби.
Позивач із таким рішенням не змирився. Він подав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії ДПСУ – органу, який за ієрархією стоїть вище за гарнізонну ВЛК. Проте ЦВЛК відповіла коротко: постанова оформлена правильно, причинний зв’язок захворювань встановлено вірно, підстав для скасування немає.
Практика оскарження постанови ВЛК показує: якщо ви не згодні з рішенням комісії, не варто зупинятися після першої ж відмови. І ось тут починається найцікавіше.
Що не врахувала комісія
Річ у тім, що на момент медогляду в позивача вже були свіжі результати МРТ-обстежень. У квітні 2024 року – за два місяці до огляду ВЛК – йому провели магнітно-резонансну томографію шийного, грудного та поперекового відділів хребта, а також головного мозку. І результати виявилися доволі красномовними.
МРТ шийного відділу показало остеохондроз, протрузію диска, спондилоартроз. Грудний відділ – теж остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз. Поперековий – початкові прояви остеохондрозу. Плюс МРТ головного мозку виявило вогнища судинного характеру. У висновках усіх обстежень фігурувала рекомендація: потрібна консультація невропатолога.
А тепер увага: у довідці ВЛК № 3284 жоден із цих діагнозів не згадується. Взагалі.
Позивач наполягав, що його стан здоров’я підпадає під статтю 64 Розкладу хвороб – ту саму, яка охоплює хвороби хребта та їх наслідки (дорсопатії). Відповідно до МКХ-10 це коди M40–M54: остеохондроз, спондилоліз, ураження міжхребцевих дисків тощо. Але комісія під час винесення постанови спиралася на статті 41-в, 10-в, 52-г, 23-г графи II Розкладу хвороб – і жодного слова про статтю 64.
Чесно кажучи, це викликає запитання. Якщо є МРТ-ознаки остеохондрозу трьох відділів хребта – хіба це не привід хоча б розглянути застосування «профільної» статті?
Що сказав суд
Київський окружний адміністративний суд підійшов до справи виважено. Одразу підкреслимо важливий момент: суд не може підміняти собою лікарів. Він не ставить діагнозів, не визначає причинного зв’язку захворювань і не вирішує, яка стаття Розкладу хвороб має застосовуватися. Це дискреційні повноваження ВЛК – тобто виключна компетенція медиків, куди суд втручатися не має права.
Цю позицію неодноразово підтверджував і Верховний Суд. Наприклад, у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 та у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 сказано чітко: суд не оцінює професійні дії лікарів, методи огляду та відповідність діагнозів статтям Розкладу хвороб – для цього потрібні спеціальні медичні знання.
Але є нюанс.
Суд має повне право перевірити, чи дотримана процедура. І саме тут у відповідача виникли проблеми.
Процедура – ахіллесова п’ята ВЛК
У справах про оскарження постанови ВЛК ключову роль відіграє не медичний діагноз сам по собі, а те, наскільки ретельно комісія дотримувалася процедури.
Процедура медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби на той момент регулювалася Положенням про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженим наказом Адміністрації ДПСУ від 6 травня 2009 року № 333. (Коротко – Положення № 333.) Загальні ж засади проходження військової служби, включно з питаннями медичного огляду, закріплені в Законі України «Про військову службу і військовий обов’язок» від 25 березня 1992 року № 2232-XII.
Що вимагає Положення № 333? Кілька принципових речей.
По-перше, медичний огляд обов’язково проводять хірург, терапевт, невропатолог, окуліст, отоларинголог, а за медичними показаннями – лікарі інших спеціальностей (пункти 6–9 глави 4 розділу III Положення № 333).
По-друге, у кожному випадку має застосовуватися метод індивідуальної оцінки придатності до військової служби. Тобто ВЛК зобов’язана враховувати вік, освіту, фах, професійний досвід, фактичну працездатність військовослужбовця і – що критично важливо – всі медичні показники щодо стану його здоров’я.
І по-третє, при винесенні постанови комісія оцінює не лише висновки лікарів за результатами огляду, а й документи з інших закладів охорони здоров’я – результати обстежень, висновки спеціалістів тощо. Вони є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу.
А тепер зіставте це з реальністю: у позивача є чотири висновки МРТ із рекомендацією звернутися до невропатолога. А ВЛК ці документи просто ігнорує. Жодного слова про них у довідці № 3284. Жодної консультації невропатолога, хоча медичні показання для цього очевидні.
Суд дійшов логічного висновку: визначення ступеня придатності до військової служби відбулося без належного вивчення стану здоров’я позивача. Процедуру порушено. Постанова – протиправна.
Наслідки для військовослужбовця
Суд не просто скасував спірну постанову. Керуючись статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, він зобов’язав Гарнізонну ВЛК провести повторний медичний огляд – уже з урахуванням усіх висновків суду та наявної медичної документації.
Іншими словами, комісія отримала чіткий сигнал: дивіться на всі документи, враховуйте всі діагнози, дотримуйтесь процедури. А не просто штампуйте «придатний», не помічаючи того, що лежить перед очима.
Кілька практичних порад
Якщо ви як військовослужбовець опинилися в подібній ситуації – майте на увазі кілька речей. По-перше, рішення ВЛК можна і треба оскаржувати, якщо ви вважаєте його необ’єктивним. Спочатку – до ЦВЛК, потім – до суду. По-друге, збирайте всі медичні документи. Результати МРТ, КТ, УЗД, висновки профільних спеціалістів – усе це має бути у вашому розпорядженні ще до початку медогляду. По-третє, суд не поставить вам діагноз, але він перевірить, чи дотримана процедура – а це часто стає вирішальним аргументом.
І ще один момент, який варто підкреслити. Відповідач у цій справі навіть не подав відзив на позов. Суд розглядав справу виключно за наявними матеріалами. І попри це – а може, саме завдяки цьому – позивач отримав рішення на свою користь. Коли одна сторона мовчить, а інша надає переконливі докази, вибір суду стає очевидним.
Досвід цієї справи показує: оскарження постанови ВЛК може бути успішним, навіть якщо Центральна військово-лікарська комісія вже відмовила у перегляді. Головне – мати на руках медичні документи, які підтверджують ваші аргументи, і не боятися йти до кінця.