Оскарження штрафу ТЦК – тема, яка сьогодні хвилює тисячі українців. Але мало хто знає, як це працює на практиці й на що реально розраховувати. Історія мешканця Одещини, яка розгорнулася в Болградському районному суді 28 травня 2026 року, дає чітку відповідь: навіть коли постанову вже винесено, а виконавча служба вже списує гроші – шанс на справедливість залишається.
Усе почалося з того, що чоловік відкрив застосунок monobank і побачив повідомлення про відкриття виконавчого провадження на 56 400 гривень. Жодних листів, жодних попереджень до цього моменту він не отримував. Як з’ясувалося пізніше, територіальний центр комплектування (у судових документах позначений як ІНФОРМАЦІЯ_2) ще 5 січня 2026 року виніс постанову №45. Штраф – 25 500 гривень за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Причина – неявка за повісткою. За версією ТЦК, чоловіка викликали повісткою №317 від 1 грудня 2025 року. Її надіслали «Укрпоштою» з описом вкладення та письмовим повідомленням. Він мав з’явитися 15 грудня 2025 року, але не прийшов. Звідси й штраф.
Але є один нюанс, який повністю змінює картину. Ще 31 травня 2023 року військово-лікарська комісія визнала цього чоловіка непридатним до військової служби за станом здоров’я. Відповідний запис є у військовому квитку: група ІІІ, стаття 57б наказу МО України №402. Тобто він не підлягає мобілізації згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
І головне – позивач стверджував, що повістку він узагалі не отримував. Не знав, не міг знати, і відповідно – не мав фізичної можливості з’явитися за викликом.
Чому суд поновив строк на оскарження
Тут важливий момент. За законом оскаржити постанову про адмінправопорушення можна протягом десяти днів із дня її винесення. Це передбачено частиною 2 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України. Але ситуація нестандартна: людина навіть не підозрювала, що стосовно неї взагалі відкрито справу.
Представник позивача – адвокат – подав окрему заяву про поновлення строків. У ній чітко пояснив: жодних документів позивач не отримував, а про штраф дізнався лише тоді, коли в банківському застосунку з’явилося повідомлення про виконавче провадження №80460091.
Суд визнав цю причину поважною. Це важливий прецедент для всіх, хто опинився в подібній ситуації: якщо вас не повідомили належним чином – строк можна відновити. Головне – не зволікати після того, як ви дізналися про штраф.
Чому суд став на бік позивача
Тут кілька причин, і кожна з них варта уваги.
Найголовніше – відсутність належних доказів із боку ТЦК. Суд чітко вказав: у постанові не зазначено, за якою адресою направлялася повістка, чи отримував її позивач, чи є підтвердження вручення. Це не дрібниці – це основа. Без цих даних неможливо стверджувати, що людина взагалі знала про виклик.
Друге – процедурні порушення. Відповідно до статті 280 КУпАП, посадова особа зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа, чи є пом’якшувальні або обтяжливі обставини. А в цій справі виявилося, що ТЦК не з’ясував практично нічого. Просто виніс постанову – і край.
Більше того, у постанові навіть не вказано, чи був присутній позивач під час її винесення. Чи повідомляли його про час і місце розгляду справи. Чи мав він можливість надати пояснення та докази. Усе це – грубе порушення права на захист.
Третє – тягар доказування лежить на відповідачеві. Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України прямо каже: в адміністративних справах саме орган влади зобов’язаний доводити правомірність свого рішення. І це, чесно кажучи, ключовий момент в оскарженні штрафу ТЦК – не ви зобов’язані доводити, що не винні, а ТЦК зобов’язаний довести, що діяв за законом.
До речі, у цій справі ТЦК навіть не подав відзиву на позов. Суд розглядав справу виключно за наявними матеріалами.
Що говорить закон про штрафи ТЦК
Частина 3 статті 210-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону та мобілізаційну підготовку в особливий період. Штраф для громадян – від 17 000 до 25 500 гривень. Для посадовців органів влади та місцевого самоврядування – від 34 000 до 59 500 гривень.
Але притягнення до відповідальності можливе лише за двох умов: є подія правопорушення і є вина особи. І те, і інше має бути підтверджене доказами. Якими саме – пояснює стаття 251 КУпАП. Це протокол, пояснення особи, свідків, висновки експертів, речові докази, технічні засоби фіксації, документи.
Сам лише факт направлення повістки поштою – цього недостатньо для висновку про вину. Особливо якщо немає підтвердження, що адресат її отримав. Саме на цьому й «згоріла» справа ТЦК у Болградському суді.
Що це означає для інших
Це рішення – не поодинокий випадок. Воно відображає системну проблему: органи ТЦК часто нехтують процедурою, виносять постанови без належних доказів і без участі особи, яку притягують до відповідальності.
Якщо ви отримали постанову про штраф від ТЦК – одразу звертайте увагу на таке. Чи вручена повістка особисто, або чи є докази її отримання? Чи повідомили вас про розгляд справи? Чи є у вас статус непридатного до служби або відстрочка? Кожен із цих пунктів може стати підставою для успішного оскарження штрафу ТЦК.
І ще один практичний момент – десятиденний строк. Якщо пропустили, готуйте докази поважності причин. Це може бути все що завгодно: хвороба, відрядження, або – як у нашому випадку – те, що ви взагалі не знали про постанову. Суд оцінює кожну ситуацію індивідуально.
У підсумку Болградський районний суд Одеської області ухвалив: поновити строк звернення, скасувати постанову №45 від 5 січня 2026 року і закрити провадження у справі. Позивач уникнув штрафу в 25 500 гривень, а разом із ним – подвійної суми у виконавчому провадженні.
Коли державний орган не може довести навіть факт вручення повістки – суд не має іншого вибору, крім як стати на бік громадянина. І це не виняток, а нормальне функціонування правової системи, де оскарження штрафу ТЦК – не примха, а законне право кожного.