Уявіть: людина вперше оступилася – скоїла нетяжкий злочин. Щиро кається, хоче виправитися. І тут з’являється шанс уникнути судимості не через ув’язнення, а через довіру колективу, який готовий взяти її на поруки. Звучить майже як другий шанс із життєвої драми, але це цілком реальна процедура, передбачена статтею 47 Кримінального кодексу України. А що, коли колектив – це не завод на тисячу працівників, а невелике об’єднання співвласників багатоквартирного будинку? Саме це питання розбирав Верховний Суд у справі № 158/2745/19.
Що сталося: крадіжка, розкаяння і клопотання від ОСББ
Двоє чоловіків – назвемо їх, як у матеріалах справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – обвинувачувалися у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 185 КК України. Це крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб. Обидва раніше не мали судимості.
Ківерцівський районний суд Волинської області ухвалив рішення: на підставі статті 47 КК України звільнити обох від кримінальної відповідальності та передати на поруки трудовим колективам. ОСОБА_7 мав виправдовувати довіру трудового колективу ОСББ «Кравчука 48» – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, де він працював робітником з комплексного обслуговування й ремонту.
Прокурор із таким рішенням не погодився. Його аргументи були досить конкретними, і давайте розберемо їх по черзі.
Чому прокурор заперечував: три ключові претензії
По-перше, ОСОБА_7 пропрацював в ОСББ «Кравчука 48» лише місяць (з 4 листопада 2019 року, а рішення суду ухвалювалося 16 грудня того ж року). Прокурор вважав цей термін занадто коротким для того, щоб колектив міг поручитися за нового працівника.
По-друге, кількість членів трудового колективу ОСББ становила лише п’ять осіб. На думку прокурора, цього недостатньо для забезпечення належного виховного впливу.
І по-третє – найцікавіше. Прокурор взагалі поставив під сумнів, чи можна вважати ОСББ повноцінним трудовим колективом у розумінні статті 47 Кримінального кодексу України. Мовляв, це не підприємство, не установа, не організація в класичному сенсі.
Додатково він зауважив, що суд розглядав клопотання про передачу на поруки без присутності представника трудового колективу, а також не роз’яснив колективу положення статті 289 КПК України – тієї самої, що регулює підстави для відмови від поручительства.
Що сказав Верховний Суд: жодних обмежень у законі немає
22 грудня 2020 року Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду поставив крапку в цій справі. Касаційну скаргу прокурора залишили без задоволення. Чому? Аргументи виявилися неспроможними, і ось чому.
Почнемо з головного. Стаття 47 КК України встановлює, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин (крім корупційних) та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням. Умови прості: протягом року виправдати довіру, не ухилятися від виховних заходів і не порушувати громадський порядок.
І тут важливий момент – у цій нормі немає жодного слова про мінімальний розмір колективу. Немає вимоги, що працівник повинен пропрацювати півроку чи рік перед тим, як колектив зможе за нього поручитися. Суд підкреслив: закон таких обмежень не містить. Отже, ані короткий термін працевлаштування, ані невелика кількість членів колективу не є перешкодою для передачі на поруки.
Чому ОСББ – це повноцінний трудовий колектив
Найбільш принциповим було питання про статус ОСББ. Тут Верховний Суд нагадав кілька базових речей.
Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації. А частина 5 статті 4 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» прямо передбачає, що господарче забезпечення діяльності об’єднання може здійснюватися власними силами – тобто шляхом самозабезпечення, через найманих працівників.
Інакше кажучи, ОСББ має законне право укладати трудові договори. А раз є трудові договори – є і трудовий колектив. Усе логічно.
У матеріалах справи це підтверджувалося конкретними документами. ОСББ «Кравчука 48» зареєстроване як юридична особа. ОСОБА_7 прийнятий на посаду робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинку згідно з наказом від 1 листопада 2019 року. Трудовому колективу з п’яти осіб нараховується заробітна плата, сплачуються страхові внески – усе як передбачено законодавством.
Присутність представника і роз’яснення прав – формальність чи обов’язок?
Окремо Суд прокоментував процедурні зауваження прокурора. Виявилося, що закон не вимагає обов’язкової присутності представника трудового колективу під час розгляду клопотання про передачу особи на поруки. Це не було порушенням.
Що ж до роз’яснення наслідків поручительства – тут усе ще переконливіше. В ухвалі Ківерцівського районного суду умови взяття на поруки були чітко зазначені в резолютивній частині. Крім того, протокол № 2 загальних зборів трудового колективу ОСББ «Кравчука 48» також містив ці положення. Тобто члени колективу були поінформовані – просто не в тій формі, на якій наполягав прокурор.
Що це означає на практиці
Колегія суддів Верховного Суду не знайшла істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б перешкодити суду ухвалити законне рішення. Ухвала Волинського апеляційного суду залишилася без змін.
Ця справа цікава тим, що розширює практичне розуміння статті 47 Кримінального кодексу України. Виявляється, колектив із п’яти людей, які обслуговують житловий будинок, – цілком достатній суб’єкт для того, щоб взяти людину на поруки. Не потрібно бути великим заводом чи державною установою. Достатньо мати статус юридичної особи, офіційно оформлені трудові відносини і щире бажання колективу допомогти своєму працівникові стати на шлях виправлення.
Короткий термін роботи теж не стає на заваді – закон не містить вимог щодо мінімального стажу. І це логічно: якщо закон цього не забороняє, суд не має права вигадувати додаткові умови.