Що робити, коли апеляційний суд відмовив вам у перегляді за нововиявленими обставинами, але зробив це з порушенням процедури? Саме таку ситуацію розбирав Верховний Суд у справі № 201/1790/26, і його висновки варто знати кожному, хто зіткнувся з подібною несправедливістю.
Як усе почалося: коротко про фабулу справи
Історія почалася зі скарги на бездіяльність прокурора. Заявник – назвемо його ОСОБА_6 – звернувся до слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра, однак отримав неочікуваний результат: ухвалою від 11 лютого 2026 року його скаргу просто повернули. Причина – подання з порушенням правил підсудності.
Не погодившись із цим, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу. Та Дніпровський апеляційний суд 4 березня 2026 року залишив ухвалу слідчого судді без змін. Здавалося б, стандартна ситуація: отримав відмову – рухайся далі. Але наш заявник вирішив піти іншим шляхом.
Він подав заяву про перегляд тієї самої апеляційної ухвали за нововиявленими обставинами. І ось тут починається найцікавіше.
Один суддя замість колегії: у чому проблема
Апеляційний суд, отримавши заяву, ухвалою від 16 березня 2026 року відмовив у відкритті провадження. Суддя дійшов висновку, що в заяві не наведено обставин, які за статтею 459 Кримінального процесуального кодексу України можуть вважатися нововиявленими. Формально – усе логічно.
Але є нюанс. І він – у процедурі.
Кримінальний процесуальний кодекс України містить чітке правило. Частина 11 статті 35 КПК України каже: розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається. А рішення від 4 березня ухвалювала колегія з трьох суддів.
Тут важливий момент: заяву розглядав один суддя. Одноособово. А мали б – троє. І це не технічна дрібниця, а пряме порушення вимог КПК України. Того самого Кодексу, який регулює весь кримінальний процес.
Що сказав Верховний Суд
Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу, звернув увагу на дві ключові речі.
По-перше, суддя апеляції діяв одноособово там, де закон вимагає колегіального розгляду. Це суперечить частині 11 статті 35 КПК України – нормі, яка не залишає простору для тлумачень.
По-друге, суддя не просто повернув заяву через якісь формальні недоліки. Він фактично розглянув її по суті – встановив, що підстав для перегляду за нововиявленими обставинами немає. Іншими словами, один суддя зробив те, що мала робити колегія.
Верховний Суд кваліфікував це як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону за частиною 1 статті 412 КПК України. А істотне порушення – це таке, яке перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення. Інакше кажучи, через процедурну помилку під загрозою опинилася сама справедливість судового акта.
До речі, колегія суддів Касаційного кримінального суду послалася й на власну практику. У постанові від 1 квітня 2026 року (справа № 243/3421/19) вже висловлювалася аналогічна позиція. А ще – на правовий висновок об’єднаної палати від 3 лютого 2020 року у справі № 522/14170/17. Там роз’яснено: суддя, перевіряючи заяву, має повноваження або відкрити провадження, або відмовити у його відкритті. Але робити це має належний склад суду.
Чому це рішення важливе не лише для ОСОБА_6
Чесно кажучи, на перший погляд ситуація може здатися суто технічною. Ну порушили процедуру, ну буває. Але насправді за цим стоять цілком реальні наслідки для людини.
Коли один суддя замість колегії відмовляє у відкритті провадження, заявник втрачає шанс на повноцінний розгляд своєї справи. А у випадку ОСОБА_6 – ще й можливість оскаржити бездіяльність конкретних прокурорів. Тобто процедурне порушення напряму б’є по праву на доступ до правосуддя.
І це не якась абстрактна теорія. Стаття 370 КПК України вимагає, щоб судове рішення було законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним воно може бути лише тоді, коли ухвалене компетентним судом із дотриманням усіх процесуальних вимог. Якщо склад суду неправильний – усе інше вже не має значення.
Що буде далі
Верховний Суд скасував ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2026 року і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Касаційну скаргу задоволено частково – суд не став самостійно вирішувати питання по суті, а повернув справу туди, де її мають розглянути за правилами.
Тепер апеляційному суду доведеться переглянути заяву про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами вже у правильному складі – колегією суддів. І ухвалити рішення, яке відповідатиме вимогам статті 370 КПК України.
Для всіх інших ця справа – нагадування: процедура має значення. І якщо вам здається, що суд припустився помилки не по суті, а в самому порядку розгляду, – на це варто звертати увагу. Бо іноді саме такі «формальності» стають ключем до скасування несправедливого рішення.