Перевищення повноважень представниками влади завжди викликає у людей гнів і розгубленість. Особливо гостро це сприймається зараз, коли суспільство очікує від кожного бездоганного дотримання закону. Державне бюро розслідувань не залишає такі ситуації без уваги, навіть якщо йдеться про військовослужбовців у час воєнного стану. Нещодавно працівники ДБР за сприяння керівництва Генерального штабу ЗСУ повідомили про підозру сержанту одного з районних територіальних центрів комплектування на Чернігівщині. Йому інкримінують незаконне застосування сили до цивільного чоловіка.
Давайте розберемо цю історію без емоцій, але з чітким розумінням: закон має працювати однаково для всіх. Інакше сама ідея справедливості втрачає сенс.
Що трапилося у Прилуках 18 червня 2026 року
У той день у місті Прилуки військовослужбовці ТЦК разом із працівником поліції проводили заходи з оповіщення. Це стандартна процедура, коли уповноважені особи перевіряють документи у громадян, щоб з’ясувати, чи дотримуються вони правил військового обліку. Поліцейський, який брав участь у рейді, перевірив документи одного із зупинених чоловіків і одразу повідомив військовим: людина не перебуває в розшуку, не порушує правил обліку і не підлягає мобілізації. Тобто жодних правових підстав для подальших дій щодо цього громадянина не було.
Але, за даними слідства, сержант ТЦК вирішив діяти по-своєму. Всупереч отриманій інформації він застосував до чоловіка фізичну силу. Наслідки виявилися серйозними – потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. І тут важливий момент: навіть якщо вам здається, що ви дієте в інтересах служби, перевищення повноважень не стає законним від ваших намірів.
Коли службове завзяття перетворюється на злочин
У правовій системі України є чітке розмежування: що є виконанням службового обов’язку, а що – свавіллям. Перевищення повноважень – це коли посадова особа виходить за межі наданих їй прав, застосовує насильство, зброю або діє всупереч прямим вказівкам закону. У випадку з сержантом ТЦК слідство вбачає саме такий сценарій. Поліцейський чітко зафіксував, що чоловік не становить жодної загрози і не ухиляється від обов’язків. А отже, будь-який фізичний вплив на нього був незаконним.
Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за такі дії. І хоча на момент підозри кваліфікацію не завжди розголошують, подібні епізоди зазвичай розглядають за статтею про перевищення влади або службових повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством. Крім того, окремо можуть оцінюватися тілесні ушкодження – тут уже все залежить від висновку судово-медичної експертизи. У цій справі фахівці встановили середню тяжкість, що автоматично посилює можливе покарання.
Чому ДБР втрутилося так швидко
Державне бюро розслідувань має специфічну компетенцію – воно займається злочинами, скоєними високопосадовцями, правоохоронцями, суддями та військовослужбовцями. Тобто це той орган, який стежить, щоб люди зі зброєю чи владою не відчували безкарності. У справі сержанта ТЦК ДБР спрацювало у зв’язці з керівництвом Генерального штабу ЗСУ. Це показовий момент: військове командування не намагалося «прикрити» свого підлеглого, а навпаки – сприяло слідству.
Такий підхід ламає стереотип про кругову поруку. І це добре, бо саме відкритість і співпраця допомагають очищати систему від тих, хто ганьбить форму. Коли сержанту повідомили про підозру, це стало сигналом не лише для нього, а й для всіх, хто носить погони: перевищення повноважень не списують на складні умови воєнного часу.
Що означає «заходи з оповіщення» і де проходять межі
Багато хто плутає оповіщення з мобілізацією. Насправді це різні речі. Оповіщення – це інформування громадян про необхідність з’явитися до ТЦК для уточнення даних або проходження медкомісії. Воно не передбачає затримання чи фізичного впливу. Представники ТЦК мають право перевіряти документи, але робити це повинні в межах, визначених законом. Якщо людина не чинить опору, не порушує громадський порядок і має при собі всі необхідні папери, жодної підстави для силового сценарію немає.
У ситуації з Прилуками поліцейський фактично виконав роль «запобіжника» – він підтвердив, що громадянин чистий перед законом. Але сержант, вочевидь, проігнорував цю інформацію. Чому? Можливо, через емоції, втому або хибне уявлення про власну безкарність. Слідство з’ясує мотиви. Для нас же важливо інше: будь-яке перевищення повноважень має отримувати правову оцінку, інакше завтра від такого свавілля може постраждати кожен.
Як захистити себе, якщо ви зіткнулися з подібним
Коли до вас підходять представники ТЦК або поліції, варто пам’ятати кілька простих правил. Перше – зберігайте спокій і не провокуйте конфлікт. Друге – вимагайте, щоб перевірку документів проводили законно, із зазначенням підстав. Третє – якщо ви бачите, що ваші права порушують, намагайтеся зафіксувати це на відео або залучити свідків. Навіть у стресовій ситуації ваш голос і ваша позиція мають значення.
Після інциденту обов’язково зверніться до лікаря, щоб зафіксувати тілесні ушкодження. Це стане ключовим доказом у разі відкриття кримінального провадження. Потім – пишіть заяву до ДБР або Національної поліції. Не думайте, що це безперспективно. Справа сержанта з Чернігівщини показує: система реагує, коли є чіткі докази і принципова позиція потерпілого.
Чому ця історія важлива для всіх
Кожен випадок перевищення повноважень – це тест для держави на зрілість. Якщо ми закриваємо очі на такі речі, то поступово розмиваємо межу між правом і свавіллям. Воєнний стан не скасовує Кримінальний кодекс. Навпаки, саме зараз дотримання законності стає критично важливим, бо армія і суспільство мають бути єдиним організмом, а не протистояти одне одному через дії окремих посадовців.
Сержанту, який підозрюється у побитті цивільного, тепер доведеться відповідати перед законом. І це правильний шлях. Правова система не ідеальна, але вона здатна до самоочищення, коли є політична воля і професійна робота слідчих. Керівництво Генштабу, яке сприяло ДБР, показало приклад того, як має діяти командування: не вигороджувати, а допомагати встановити істину.
Тілесні ушкодження середньої тяжкості – це не просто синець, який мине за тиждень. Це ушкодження, що потребує тривалого лікування і може мати довготривалі наслідки для здоров’я. Тому й мова не про дрібний конфлікт, а про реальний злочин. Потерпілий у цій справі – звичайна людина, яка не порушувала закон. І саме тому його захист стає справою принципу.
ДБР і надалі реагуватиме на кожен сигнал про перевищення повноважень. Це не разова акція, а системна робота. Інформація про підозру сержанту ТЦК – це не кінець історії, а початок судового процесу. Попереду будуть експертизи, допити, оцінка доказів. Але вже зараз можна сказати одне: ніхто не має права ставити себе вище закону, хоч би яку посаду він обіймав і які б завдання не виконував.