Підрив гранати у ТЦК Кам’янського – це не просто гучний заголовок у новинах. З юридичної точки зору йдеться одразу про кілька складів кримінального правопорушення, кожне з яких передбачає суворе покарання. Вдень 2 липня 50-річний місцевий житель під час перевірки військово-облікових документів привів у дію бойову гранату та кинув її в бік представників ТЦК і поліцейського. Унаслідок вибуху поранення отримали військовослужбовець, правоохоронець і сам нападник. Усіх трьох госпіталізували, на місці працює слідчо-оперативна група.
Давайте розберемося, які саме статті Кримінального кодексу України можуть бути застосовані в цій ситуації.
Що сталося: коротко про подію
За даними обласної поліції, інцидент стався під час стандартної перевірки військово-облікових документів. 50-річний чоловік, який, як зазначають правоохоронці, порушив правила військового обліку, несподівано дістав гранату, привів її в дію і кинув.
Очевидці розповідають дещо різні версії. Працівниця місцевої крамниці Любов бачила, як військові супроводжували чоловіка з гранатою в руці, тримаючись на відстані. Інший свідок, Володимир, стверджує, що чув про спробу затримання, після якої чоловік вирвався й підірвав гранату. Місцева жителька Наталя спочатку подумала, що місто атакує РФ – настільки гучним був вибух.
Але якою б не була фактична картина події, правова кваліфікація таких дій доволі однозначна. І вона не на користь нападника.
Стаття 263: незаконне поводження з вибухівкою
Перше, що впадає в око будь-якому юристу, – це факт наявності у цивільної особи бойової гранати. Стаття 263 Кримінального кодексу України прямо забороняє носіння, зберігання, придбання, виготовлення та збут вибухових речовин і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Ключове слово тут – «бойова». Якщо експертиза підтвердить, що граната була бойовою, а не навчальною чи муляжем, це стане самостійним складом злочину. Частина перша статті 263 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. І це лише за сам факт зберігання, навіть без урахування подальшого застосування.
Крім того, слідство напевно спробує встановити канал постачання. Звідки у 50-річного чоловіка бойова граната? Якщо з’ясується, що він її придбав у третіх осіб, це може потягти за собою додаткове розслідування щодо збуту зброї.
Стаття 348: посягання на життя військовослужбовця
Основна кваліфікація, найімовірніше, пролягатиме через статтю 348 ККУ. Вона встановлює відповідальність за посягання на життя працівника правоохоронного органу або військовослужбовця у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків.
Тут важливий момент: працівники ТЦК є військовослужбовцями, а перевірка військово-облікових документів – це виконання ними службових обов’язків. Поліцейський, який супроводжував групу оповіщення, також діяв у межах своїх повноважень. Кидаючи гранату в їхній бік, чоловік вчинив замах на вбивство двох осіб, які перебували при виконанні.
Санкція статті 348 – позбавлення волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Це особливо тяжкий злочин, і законодавець не передбачив тут жодних альтернативних, м’якших покарань. Жодних умовних термінів чи штрафів – тільки реальне ув’язнення.
Обтяжувальні обставини та воєнний стан
Крім основного складу, слідство обов’язково врахує обтяжувальні обставини:
- По-перше, злочин вчинено загальнонебезпечним способом – вибух гранати в людному місці міг призвести до значно більшої кількості жертв.
- По-друге, нападник діяв з прямим умислом, усвідомлюючи наслідки своїх дій.
- По-третє, є ще один нюанс. Підрив гранати у ТЦК відбувся в умовах воєнного стану. Це може вплинути на кваліфікацію дій за статтею 114-1 ККУ – перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України.
Хоча ця стаття частіше застосовується до інших форм протидії, прокуратура може розглядати напад на представників ТЦК саме в цьому контексті.
До слова, вчинення злочину в умовах воєнного стану саме по собі є обтяжувальною обставиною відповідно до пункту 11 частини першої статті 67 ККУ. Тож навіть якщо статтю 114-1 не інкримінуватимуть, сам факт воєнного стану врахують при призначенні покарання.
Судова перспектива: на що очікувати
Правова кваліфікація підриву гранати в публічному місці, ще й спрямованого проти військових, зазвичай не залишає суду великого простору для маневру. Українські суди в подібних справах орієнтуються на тяжкість наслідків і ступінь суспільної небезпеки.
Якщо потерпілі отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості або тяжкі – це додатковий аргумент для призначення максимального строку. Якщо ж, на щастя, поранення виявляться легкими – суд може призначити покарання ближче до нижньої межі санкції, хоча розраховувати на це особливо не варто.
Не забуваймо й про цивільні позови. Потерпілі військовослужбовець і поліцейський мають право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Суми компенсацій у справах про умисне заподіяння шкоди здоров’ю можуть бути доволі значними – практика знає випадки, коли суди присуджували сотні тисяч гривень моральної шкоди.
А що із самим нападником?
Окреме питання – чи буде враховано той факт, що чоловік сам постраждав від власних дій. Юридично це не є пом’якшувальною обставиною. Навпаки, те, що він отримав поранення внаслідок підриву гранати, лише підтверджує: вибух був реальним, а намір – усвідомленим.
Стан здоров’я обвинуваченого може вплинути хіба що на обрання запобіжного заходу на час слідства. Якщо він перебуватиме в лікарні під вартою – це один сценарій. Якщо ж через тяжкість поранень його не можна буде тримати в СІЗО – суд може обрати домашній арешт із відповідними обмеженнями.
Колеги-юристи, з якими ми обговорювали цей випадок, звертають увагу й на психологічний аспект. Що штовхнуло 50-річного чоловіка на такий відчайдушний крок? Судово-психіатрична експертиза у цій справі, швидше за все, буде обов’язковою. Якщо експерти визнають нападника неосудним, замість в’язниці на нього чекатиме примусове лікування. Але практика показує: такі випадки визнають неосудними вкрай рідко.
Поліція наразі вирішує питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Після цього стане відомо, за якою саме статтею – чи статтями – відкриють кримінальне провадження. У будь-якому разі, розгляд справи обіцяє бути резонансним, адже подібні інциденти з підривом гранат у публічних місцях під час воєнного стану викликають підвищену увагу і з боку суспільства, і з боку правоохоронної системи.