Південний міст у Дніпрі тимчасово закрили для руху після влучання російської керованої авіабомби. За попередніми даними, обмеження триватимуть близько місяця. Що це означає для водіїв, місцевої влади та з точки зору права? Давайте розберемося.
Міст – це не просто бетон і метал. Це критична інфраструктура, яка щодня використовується тисячами людей. Його закриття зачіпає права громадян на свободу пересування, а також вимагає чітких правових підстав. Під час воєнного стану такі рішення ухвалюються швидко, але все одно в межах закону.
Хто має право закрити міст під час війни?
Основний документ тут – Закон України «Про правовий режим воєнного стану» (№ 389-VIII). Він дозволяє військовому командуванню та місцевим адміністраціям вживати заходів для безпеки. Закриття мосту – це тимчасове обмеження, яке можуть запровадити:
- обласна військова адміністрація;
- міська рада або її виконавчий комітет;
- патрульна поліція за погодженням із військовими.
Зазвичай рішення оформлюють розпорядженням або наказом. Його мають оприлюднити на офіційних сайтах і в медіа. Якщо цього не зробили, громадяни можуть вимагати інформацію – це гарантує Закон «Про доступ до публічної інформації» (№ 2939-VI).
До речі, місцева влада не може просто так перекрити міст назавжди. Закриття має бути обґрунтованим і тимчасовим. У мирний час для цього знадобилися б громадські слухання, але війна вносить корективи.
Що з правами водіїв та пішоходів?
Коли міст закривають, люди шукають об’їзні шляхи. Тут вступає в дію Закон «Про дорожній рух» (№ 3353-XII). Він вимагає, щоб місцева влада забезпечила альтернативні маршрути та встановила відповідні знаки. Якщо цього не зробили, і ви потрапили в аварію через відсутність попередження, можна стягнути шкоду з балансоутримувача мосту.
Ще один момент – громадський транспорт. Якщо через закриття мосту змінюються маршрути, перевізники мають повідомити про це заздалегідь. Право на інформацію – це не примха, а вимога закону.
А як щодо пішоходів? Якщо міст має пішохідну зону, її закриття теж потребує обґрунтування. Люди можуть оскаржити надмірні обмеження в адміністративному суді. Але під час війни суди часто стають на бік безпеки.
Як оцінюють збитки та відновлюють мости?
Після влучання бомби міст потрібно обстежити. Це роблять фахівці з будівельної експертизи. Вони керуються ДБН (державними будівельними нормами) та Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» (№ 3038-VI). Експертиза визначає, чи можна відновити рух, чи потрібен капітальний ремонт.
Фінансування зазвичай іде з державного або місцевого бюджету. Також можуть залучати міжнародну допомогу. Наприклад, у 2025 році Україна отримувала кошти від партнерів на відновлення інфраструктури. Але процедура вимагає прозорості: тендери, звіти, громадський контроль.
До речі, якщо міст пошкоджено внаслідок воєнних дій, це визнається надзвичайною ситуацією. Тоді діє спрощений порядок закупівель. Але це не означає, що можна красти – за розтрату передбачена кримінальна відповідальність за статтею 191 ККУ.
Міжнародне право: чи є удар воєнним злочином?
Атака на цивільну інфраструктуру, як-от міст, – це серйозне порушення міжнародного гуманітарного права. Додатковий протокол I до Женевських конвенцій (1977) забороняє напади на об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення. Південний міст у Дніпрі явно не військова ціль, якщо він не використовується для перекидання військ.
Римський статут Міжнародного кримінального суду кваліфікує такі дії як воєнний злочин. Це означає, що винні можуть бути притягнуті до відповідальності. Україна вже подала позови до міжнародних судів, зокрема до МКС та ЄСПЛ.
Але тут важливий момент: довести умисел складно. Росія може стверджувати, що мости були військовими цілями. Однак пошкодження опори, відбійника та бетонного покриття метрополітену свідчить про невибірковий удар. Це порушує принцип розрізнення.
Чи можна стягнути збитки з Росії?
Прямі позови до російських судів безперспективні. Але є міжнародні механізми. Наприклад, Реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, створений у 2023 році. Він фіксує дані про пошкодження інфраструктури. Згодом на їх основі можуть ухвалити рішення про репарації.
Також можна звертатися до ЄСПЛ, але там потрібно вичерпати національні засоби захисту. Під час війни це складно. Тому юристи радять фіксувати всі збитки: фото, відео, свідчення. Це стане в нагоді для майбутніх позовів.
До речі, місцева влада Дніпра вже подала заявки на відновлення. Але компенсація за пошкоджене майно фізичних осіб – окрема тема. Якщо ваша автівка постраждала через закриття мосту (наприклад, ви в’їхали в яму на об’їзді), це не воєнний злочин, а недбалість комунальників. Тоді вимагайте відшкодування через суд.
Роль місцевої влади та громади
Дніпровська міська рада та обласна військова адміністрація несуть відповідальність за стан мосту. Вони мають проводити регулярні обстеження та інформувати людей. Громада може впливати через громадські слухання, петиції або звернення до депутатів.
Під час війни громадський контроль слабшає, але не зникає. Якщо ви бачите, що відновлення затягується без причин, скаржтеся до Антимонопольного комітету або поліції. Адже кожен день закриття мосту – це економічні втрати для міста.
Що робити водіям зараз?
Поки Південний міст у Дніпрі закритий, плануйте маршрути заздалегідь. Слідкуйте за повідомленнями патрульної поліції та міськради. Якщо бачите, що об’їзд не обладнаний знаками, фіксуйте це на фото і надсилайте до місцевої влади. Це не дрібниці – від цього залежить безпека.
Також варто перевірити, чи не змінилися маршрути громадського транспорту. Іноді перевізники забувають оновити інформацію на зупинках. У такому разі скаржтеся до Укртрансбезпеки.
І ще одна порада: не намагайтеся проїхати закритою ділянкою, навіть якщо здається, що там безпечно. Патрульні можуть виписати штраф за порушення правил дорожнього руху (стаття 122 КУпАП). А головне – це небезпечно для життя.