Уявіть, що ви купили товар, отримали всі документи, чесно сплатили ПДВ у ціні, а податкова потім каже: поверніть ці гроші державі, бо постачальник не зареєстрував накладну вчасно. Саме у таку халепу потрапив платник на Полтавщині, і його справа нещодавно завершилася гучним вердиктом Другого апеляційного адміністративного суду. Загальна ціна питання перевищила 3,2 млн гривень — це і донараховані зобов’язання, і штрафні санкції.
Давайте розберемо цю ситуацію детально, бо вона — як готовий посібник для бізнесу про те, чого не варто робити з податковим кредитом, навіть якщо дуже хочеться зекономити.
Звідки взялися мільйони і чому податкова обурилася
Головне управління ДПС у Полтавській області провело планову документальну перевірку. Перевіряли, як платник формував податковий кредит без реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі. І знайшли дві серйозні проблеми.
Перша — це період з березня по травень 2022 року. Компанія включила до податкового кредиту суми ПДВ за накладними, які на момент заповнення декларації просто висіли в повітрі. Тобто постачальник їх виписав, але в ЄРПН вони не з’явилися. Загальна сума такого «непідтвердженого» кредиту склала понад 2 млн грн.
Податківці одразу наголосили на очевидному правилі: немає реєстрації в ЄРПН — немає права на кредит. Це аксіома Податкового кодексу. Але, що цікаво, контролюючий орган окремо підкреслив: відсутність реєстрації не звільняє продавця від обов’язку показати свої податкові зобов’язання. Іншими словами, постачальник все одно мусить заплатити ПДВ до бюджету, навіть якщо покупець через його недбалість втратив право на кредит.
Це схоже на гру в одні ворота: один бік господарської операції фіксує зобов’язання, а інший не може взяти кредит, бо немає запису в реєстрі. Держава тут залишається у виграші, а покупець — з додатковими витратами.
Друга халепа: запізніла реєстрація на 9 місяців
На цьому сюрпризи для платника не закінчилися. Ревізори виявили ще один неприємний факт. У березні 2023 року компанія склала податкові накладні на суму понад 1,6 млн грн, а зареєструвала їх аж у грудні того ж року.
Ви тільки вдумайтеся в цей розрив у часі: дев’ять місяців між датою складання накладної та її появою в ЄРПН. Для податкової це не просто технічна затримка, а пряме порушення строків, за яке Податковий кодекс передбачає штрафи. І тут уже не спрацювала жодна логіка про «я ж потім зареєстрував». Факт несвоєчасної реєстрації був зафіксований, і це стало другою підставою для донарахувань.
Чому мораторій на штрафи не допоміг
Окрема інтрига цієї справи — спроба платника сховатися за мораторієм на штрафні санкції. До речі, багато бізнесів досі плутаються в цих тонкощах. Тож давайте прояснимо.
Справді, на початку повномасштабної війни держава запровадила певні послаблення для платників податків. Але з 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України №2260-IX. Він вніс зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу. І саме з цієї дати мораторій на штрафи за порушення, пов’язані з реєстрацією податкових накладних, перестав діяти для таких ситуацій.
Суди обох інстанцій чітко зафіксували: спірні правовідносини виникли або тривали в період, коли мораторій уже не працював. А отже, жодних підстав для звільнення від відповідальності немає. І це принциповий момент, який варто запам’ятати всім, хто звик думати, що «на час війни все пробачать». Не пробачать.
Ключове слово тут — дата. Усе, що сталося після 27 травня 2022 року, оцінюється за звичайними, довоєнними правилами щодо штрафів.
Що вирішив суд і чому це важливо для вас
18 травня 2026 року Другий апеляційний адміністративний суд поставив крапку в цій історії, розглянувши справу №440/3813/24. Суд підтримав позицію контролюючого органу повністю. Податкові повідомлення-рішення на загальну суму понад 3,2 млн грн визнані правомірними.
Аргументи платника розбилися об просту істину: податковий кредит без реєстрації податкової накладної — це фантом. Його не існує з точки зору закону, незалежно від того, чи була реальна господарська операція, чи сплатив покупець гроші, чи є в нього первинні документи. Реєстр — це єдине джерело легітимності для ПДВ-кредиту.
Крім того, суд ще раз нагадав про старе добре правило: якщо ти склав накладну — будь ласка, зареєструй її вчасно. Інакше штраф неминучий. І не має значення, чи йдеться про накладну на 10 тисяч, чи на 1,6 мільйона гривень.
Ця справа — чудова ілюстрація того, як працює система на практиці. Платник, ймовірно, розраховував, що зможе відбитися від донарахувань через технічні нюанси або воєнні послаблення. Але суди пішли за буквою закону. І тепер компанія мусить сплатити не лише основний борг з ПДВ, а й чималі штрафні санкції.
Як не повторити цю помилку: три простих правила
Перше: ніколи не включайте суми ПДВ до податкового кредиту, якщо не бачите зареєстровану накладну в ЄРПН. Навіть якщо постачальник клянеться, що зареєструє її завтра. Навіть якщо ви працюєте з ним десять років. Навіть якщо дуже треба зменшити податок до сплати в цьому місяці.
Друге: слідкуйте за своїми власними обов’язками щодо реєстрації. Якщо ви продавець, то строки для вас — це не рекомендація, а жорстка вимога. Затримка на місяць — це ризик, затримка на дев’ять місяців — це гарантований штраф.
Третє: не покладайтеся на «воєнний мораторій» автоматично. Перевіряйте актуальну редакцію підпункту 69.2 Податкового кодексу і консультуйтеся з фахівцями, які стежать за змінами. Бо з травня 2022 року правила гри суттєво змінилися, і незнання цих змін коштує мільйонів.