Українські правоохоронці встановили особи ще трьох учасників сумнозвісного угруповання «Бєзлєра», причетних до викрадення й катувань волонтерки на Донбасі. Загалом у цій справі фігурують уже семеро бойовиків – і слідство не зупиняється.
Нові фігуранти – це двоє громадян України та один росіянин. Їхню причетність до злочинів підтвердили завдяки спільній роботі слідчих та аналітиків Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Інформацію оприлюднив проєкт «Книга катів українського народу», який документує воєнні злочини.
Що сталося з волонтеркою у червні 2014-го
Ця історія почалася майже на самому старті війни. Жінка допомагала українським військовим і вивозила цивільних із найгарячіших точок Луганщини. Ризикувала щодня, бо добре розуміла: окупаційні угруповання полюють на таких, як вона.
У червні 2014 року її затримали бойовики просто під час виконання волонтерської місії. Далі – передача до рук учасників незаконного збройного формування, відомого як «Бєзлєра». Саме ця група контролювала тоді значну частину окупованої Горлівки й «славилася» особливою жорстокістю.
Волонтерку вивезли до Горлівки й кинули до підвалу захопленої будівлі міліції. Пізніше її перемістили до приміщення прокуратури – теж захопленого бойовиками. Обидві локації стали для неї справжнім концтабором.
Кілька тижнів жінку методично катували. Фізичне насильство чергувалося з психологічним тиском. Але найстрашніше – до неї застосовували сексуальне насильство. Бойовики не гребували нічим, аби зламати її волю.
Навіщо їм це було потрібно? Слідство чітко вказує мотив. Окупанти вимагали від волонтерки доступ до її акаунтів у соціальних мережах. Вони розраховували отримати списки контактів – імена людей, яким вона допомагала, координати українських військових, явки, маршрути. По суті, полювали за розвідданими, прикриваючись «боротьбою зі шпигунами».
Як ідентифікували бойовиків: сім імен у справі
Розслідування цього злочину триває не один рік. І тут важливий момент: ідентифікація катів – це величезна аналітична робота, де помилятися не можна. Кожне ім’я має бути підтверджене доказами.
До недавнього часу слідство мало чотирьох фігурантів. Тепер додалися ще троє. Серед них двоє українців – тобто громадян України, які добровільно приєдналися до окупаційних структур. І один громадянин Російської Федерації. Імена наразі не розголошують, однак відомо, що вони входили до складу НЗФ «Бєзлєра» й безпосередньо брали участь в утриманні та тортурах.
Допомога аналітиків ГУР МО тут виявилася критичною. Адже йдеться не просто про впізнання за фотографіями. Потрібно було зіставити сотні свідчень, дані з відкритих джерел, перехоплення, архіви соцмереж, покази свідків. Усе це – щоб скласти цілісну картину й довести провину кожного з фігурантів.
Хто такий «Бєзлєр» і чому це угруповання фігурує у справах про катування
Коротко нагадаю контекст. Ігор Бєзлєр – колишній підполковник ГРУ Росії, який навесні 2014 року очолив один із найжорстокіших окупаційних підрозділів у Горлівці. Його люди контролювали місто, тримали в страху місцеве населення й вели справжнє полювання на проукраїнських активістів.
Саме підлеглі Бєзлєра відповідальні за десятки викрадень, катувань і вбивств. Волонтерка, про яку йдеться, – лише одна з багатьох жертв. Але її справа має особливе значення, бо тут задокументовані факти сексуального насильства як окремого воєнного злочину.
Що далі: чи реально притягнути до відповідальності
У суспільстві часто звучить скепсис: мовляв, встановили особи – і що з того? Частина бойовиків досі перебуває на окупованих територіях, хтось втік до Росії чи навіть легалізувався там. Але справа не стоїть на місці.
По-перше, ідентифікація дозволяє оголосити фігурантів у міжнародний розшук. По-друге, матеріали передаються до Міжнародного кримінального суду та інших правозахисних інституцій. По-третє, такі розслідування формують доказову базу для майбутніх трибуналів. Історія знає приклади, коли воєнних злочинців знаходили й засуджували через десятиліття після скоєного.
До того ж «Книга катів українського народу» – це не просто база даних. Це інструмент публічного тиску. Кожне оприлюднене ім’я ускладнює життя фігурантам: вони втрачають можливість вільно пересуватися світом, їхні активи можуть бути заблоковані, а коло спільників звужується.
Доля волонтерки та уроки для всіх нас
На щастя, жінка вижила. Їй вдалося звільнитися з полону після кількох тижнів пекла. Якою ціною – знає тільки вона сама. Але вона знайшла в собі сили свідчити проти катів, і саме ці свідчення лягли в основу розслідування.
Тут важливий не лише правовий, а й людський вимір. Волонтери, які рятували людей у 2014-му, часто залишалися незахищеними перед обличчям окупаційних угруповань. Держава тоді не завжди могла гарантувати їм безпеку. Але те, що сьогодні слідство методично встановлює кожного причетного, – це сигнал: жоден злочин не буде забутий.
Сім фігурантів – це проміжний результат. Слідство триває, і не виключено, що список поповниться новими іменами. Аналітики ГУР продовжують опрацьовувати масиви даних, шукаючи додаткові докази.
Коли читаєш такі новини, легко відчути безсилля перед масштабом скоєного. Але саме в таких справах, як ця, видно, що правосуддя – це марафон, а не спринт. Сім встановлених бойовиків сьогодні означають сім обвинувальних вироків завтра. І це те, що ми як суспільство маємо забезпечити – пам’ять, тиск і невідворотність покарання.