Порушення прав у ТЦК останнім часом стало чи не найгарячішою темою в українському суспільстві. Майже щотижня в медіа з’являються нові відео конфліктів біля територіальних центрів комплектування, а соцмережі вибухають обуреними коментарями. Але чи справді масштаб проблеми такий, як про нього говорять? І що відбувається з тими, хто мовчки проходить військово-лікарську комісію і вирушає на підготовку?
Давайте розбиратися без емоцій, спираючись на цифри й офіційні заяви.
Скільки людей призивають щодня
Начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов в ефірі «24 Каналу» назвав конкретну цифру. За його словами, щодня через мобілізацію до війська приходять трохи більше тисячі громадян.
Це не та статистика, яку зазвичай оприлюднюють публічно, і тим цікавіше, що Гнатов вирішив нею поділитися. Вочевидь, саме для того, щоб була зрозуміла пропорція: тисяча мобілізованих і, як стверджують деякі джерела, сотні скарг на порушення прав у ТЦК щодня.
«Я дуже сумніваюся, що щодня є тисяча заяв про порушення прав і свобод громадян», – зазначив начальник Генштабу.
Логіка тут проста. Якщо вірити оприлюдненим раніше оцінкам омбудсмена, то виходить, що ледь не кожен другий мобілізований стикається з порушеннями. А це вже не окремі інциденти, а системна проблема. Гнатов же наполягає: такі цифри потребують ретельної перевірки.
Звідки взялися дані про масові порушення
Кілька тижнів тому в публічному просторі з’явилися заяви, нібито до офісу уповноваженого з прав людини щодня надходить 700–800 скарг на дії працівників ТЦК та СП. Цифри швидко розлетілися й почали жити власним життям – їх цитували, множили, на них посилалися як на доведений факт.
Гнатов пообіцяв, що Генеральний штаб офіційно звернеться до офісу омбудсмена, аби отримати точні дані та зрозуміти, на чому ґрунтуються ці підрахунки. «Запит ми обов’язково опрацюємо», – наголосив він.
Ключове слово тут – об’єктивність. Бо одне діло, коли люди справді скаржаться на конкретні випадки свавілля, і зовсім інше – коли інформаційний шум створює враження катастрофи там, де її немає.
Тут важливий момент: Гнатов не заперечує, що порушення прав у ТЦК трапляються. Вони є, і це факт. Але він пропонує відокремити реальні випадки від того, що роздмухується в інформаційному просторі.
Російський слід в інформаційному шумі
Окремо начальник Генштабу згадав про нещодавні події у Львові, які викликали особливо бурхливу реакцію. Будь-який негативний епізод, за його словами, миттєво підхоплюється і використовується Росією в межах інформаційно-психологічної операції.
Схема працює так: один конфлікт біля ТЦК знімають на телефон, відео блискавично поширюють десятками каналів, додають емоційні коментарі – і ось уже в стрічці новин з’являється враження, що такі сцени відбуваються по всій країні щодня. Хоча насправді за цим може стояти один-єдиний інцидент, розтиражований сотні разів.
Це не означає, що на реальні порушення варто закривати очі. Але це означає, що варто критично ставитися до масштабу проблеми, який нам малюють.
Чому мобілізацію не можна зупинити
Фронт не чекає. Це, мабуть, найпростіше і водночас найважче пояснення того, чому процес мобілізації триває попри всі суперечки навколо нього.
«Ми не можемо зупинитися і припинити процес мобілізації», – підкреслив Гнатов.
За кожним рішенням про відстрочку чи затримку стоїть конкретна ділянка фронту, куди вчасно не прибуде поповнення. Військовослужбовець, якого сьогодні не направили до підрозділу, завтра може стати причиною нестачі людей там, де це критично.
Іншого шляху, за словами начальника Генштабу, просто не існує. Всі учасники процесу – і працівники ТЦК, і поліція, і самі військовозобов’язані – повинні діяти виключно в межах закону. «Ми за це і воюємо», – додав Гнатов.
Як має змінитися мобілізація
Гнатов ще до призначення на посаду начальника Генштабу – коли командував оперативним командуванням і корпусом – подавав пропозиції щодо вдосконалення мобілізаційного процесу. Його бачення полягає в тому, щоб зробити систему прозорішою, а кожен випадок порушення прав у ТЦК – предметом окремого розгляду.
Підхід тут не про те, щоб виправдати тих, хто перевищує повноваження. А про те, щоб налагодити механізм, де закон працює однаково для всіх. Де громадянин знає свої обов’язки, а посадова особа – межі своїх повноважень.
Втім, швидких змін очікувати не варто. Гнатов, схоже, налаштований реалістично: процес складний, люди різні, а війна не дає розкоші зупинитися й неквапливо все відшліфувати. Тому зараз головне – рухатися в правильному напрямку, розбирати кожен підтверджений випадок порушень і не дозволяти інформаційним маніпуляціям розхитувати ситуацію.
Офіційний запит до офісу омбудсмена, який пообіцяв зробити Генштаб, – це перший крок до того, щоб замість емоційних оцінок ми отримали реальну картину. Скільки насправді підтверджених скарг, якого вони характеру і що з ними роблять – відповіді на ці запитання покажуть, чи справді порушення прав у ТЦК мають той масштаб, про який говорять, чи це радше інформаційна бульбашка, яку варто проколоти фактами.