Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Порушення правил військового обліку без постанови: чому суд став на бік військовозобов’язаного

Gemini Generated Image 63ekp163ekp163ek

Порушення правил військового обліку – позначка, яку дедалі частіше бачать українці у застосунку «Резерв+». Але чи завжди вона з’являється там законно? Хмельницький окружний адміністративний суд нещодавно розібрався в ситуації, де територіальний центр комплектування вніс такий запис до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (відомого як «Оберіг») без жодного адміністративного протоколу чи постанови. І визнав ці дії протиправними.

Що сталося: історія з «Резерв+»

Уявіть: ви відкриваєте «Резерв+», щоб перевірити свої дані, і раптом бачите – з 5 лютого 2026 року у вас порушення правил військового обліку, і ви перебуваєте в розшуку. Жодних повісток ви не отримували, жодних протоколів на вас не складали. Саме в такій ситуації опинився позивач у цій справі.

Чоловік перебував на військовому обліку, вчасно уточнив свої дані через той-таки «Резерв+» і був упевнений, що з документами все гаразд. Коли через представника він звернувся до ТЦК із запитом – що саме сталося, – з’ясувалося таке. ТЦК направив йому рекомендованим листом повістку з вимогою з’явитися 25 січня 2026 року для проходження медичного огляду. За даними трекінгу «Укрпошти», адресат був відсутній за вказаною адресою. Не з’явився – отже, порушив. Принаймні, так вирішили в ТЦК.

Але є нюанс.

Позиція ТЦК: повістка була – значить порушив

Відповідач у відзиві на позов наполягав: усе зроблено правильно. Повістку №6462373 надіслано рекомендованим поштовим відправленням за адресою реєстрації позивача. Оскільки громадянин не прибув у зазначений час і не повідомив про поважні причини неявки, інформацію про порушення правил військового обліку внесли до Реєстру. А далі – автоматичне формування електронного звернення до Національної поліції про адміністративне затримання та доставлення.

Логіка ТЦК виглядає прямолінійно: повістка є – явки немає – особа в розшуку. Однак суд подивився на ситуацію глибше.

Чому суд не погодився: ключовий юридичний момент

Тут важливий момент. Суд звернув увагу на те, що саме підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів згідно із законом. А це – дані про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йдеться про конкретні документи: дату, номер, короткий зміст протоколу або постанови.

Ключове слово – «притягнення». Тобто має бути завершена адміністративна процедура: складено протокол, винесено постанову, особу визнано винною. У цій справі – нічого подібного. Жодного протоколу, жодної постанови. Відповідач цього навіть не заперечував.

Суд наголосив: вчинення адміністративного правопорушення і притягнення до адміністративної відповідальності – це різні за змістом поняття. Перше – це подія, друге – юридичний факт, підтверджений відповідними документами. І якщо другого немає, то й підстав для внесення даних до Реєстру про порушення правил військового обліку теж немає.

Що каже закон: повноваження ТЦК не безмежні

Давайте розберемо нормативну базу. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII чітко визначає, які саме відомості вносяться до Реєстру. Пункт 20-1 частини 1 статті 7 цього закону говорить: до персональних даних належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності – дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови.

Просто зафіксувати «не з’явився за повісткою» недостатньо. Потрібен адміністративний акт.

До речі, Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, покладає на ТЦК обов’язок розглядати справи про адміністративні правопорушення та звертатися до поліції для доставлення осіб саме після того, як правопорушення зафіксоване належним чином. Абзац третій пункту 56 цього Порядку передбачає, що поліція здійснює адміністративне затримання та доставлення тих, хто вчинив адміністративні правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП. Вчинив – а отже, це має бути встановлено.

Без постанови про адміністративне правопорушення вся конструкція розсипається. І суд це підтвердив.

Що вирішив суд і чому це важливо

Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив позов повністю. Ось що саме він постановив:

Крім того, суд стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Чесно кажучи, ця справа – не поодинокий випадок. Ситуацій, коли люди дізнаються про «розшук ТЦК» через «Резерв+», стає дедалі більше. І часто – без належного оформлення адміністративних матеріалів. Рішення Хмельницького суду чітко показує: автоматичне внесення даних про порушення правил військового обліку до Реєстру без завершеної процедури притягнення до відповідальності – незаконне.

Якщо ви опинилися в подібній ситуації – варто звернутися до ТЦК із адвокатським запитом, отримати письмову відповідь, а далі – залежно від обставин – оскаржувати дії центру комплектування в адміністративному суді. Це працює. Головне – щоб ваші докази були зібрані так само ретельно, як і у цій справі.

Exit mobile version