Що робити, якщо в «Резерв+» з’явився запис про порушення правил військового обліку, а повістку вам ніхто не вручав? Саме з такою проблемою зіткнувся військовозобов’язаний, який звернувся до Одеського окружного адміністративного суду. І суд визнав: без доказів вручення повістки такі дані в реєстрі – незаконні. Розберімо цю історію детальніше.
Як усе почалося
Уявіть: листопад 2025 року, чоловік оформлює відстрочку і раптом дізнається, що перебуває в розшуку. Причина – нібито не з’явився за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У застосунку «Резерв+» красувався відповідний запис: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення до Національної поліції – 8 квітня 2025 року.
Проблема була лише в одному: повістку він не отримував. Жодного разу.
Адвокат військовозобов’язаного направив до ТЦК запит: чи виносилася постанова про притягнення до адміністративної відповідальності? Відповіді не надійшло. Тоді й вирішили йти до суду – визнати дії ТЦК протиправними та виключити недостовірну інформацію з реєстру.
Що таке реєстр «Оберіг» і звідки там беруться дані
Коли ми говоримо про базу даних, у якій з’явився цей запис, йдеться про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів (його ще називають системою «Оберіг»). Саме звідти «Резерв+» підтягує інформацію. Ведуть цей реєстр районні та міські територіальні центри комплектування – вони вносять туди персональні та службові дані військовозобов’язаних.
Тут важливий момент: запис про порушення правил військового обліку – це не просто «примітка для себе». На підставі такої інформації ТЦК формує звернення до Національної поліції для розшуку й доставлення людини. А далі – складання протоколу за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф в особливий період – від 17 000 до 25 500 гривень. Тобто наслідки цілком реальні.
Як має вручатися повістка: вимоги закону
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» говорить чітко: громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до ТЦК у строк і місце, зазначені в повістці. Але спершу цю повістку мають вручити. І не просто передати «через треті руки», а з дотриманням процедури.
Порядок проведення призову під час мобілізації, затверджений постановою Кабміну № 560, передбачає кілька способів оповіщення. Повістку можуть вручити особисто під підпис, надіслати рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, або вручити через роботодавця чи представників групи оповіщення.
Ключове слово тут – «підтвердження». Без підтвердження факту вручення повістка – лише папірець. У пункті 41 Порядку № 560 перелічено, що вважається належним оповіщенням: особистий підпис про отримання, відеозапис вручення, а для поштових відправлень – день отримання, підтверджений поштовим оператором, або відмітка про відмову чи відсутність особи за адресою.
Що встановив суд
Одеський окружний адміністративний суд дослідив матеріали справи і виявив цікаву деталь. У витягу з «Резерв+» справді значилося, що позивач не прибув за повісткою. Але жодних доказів направлення чи вручення йому цієї повістки відповідач суду не надав. Взагалі жодних.
А тепер увага: відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, саме суб’єкт владних повноважень – тобто ТЦК – зобов’язаний довести правомірність своїх дій. Не позивач має доводити, що він повістку не отримував, а ТЦК має показати, що вручив. Це називається презумпцією вини суб’єкта владних повноважень.
І ось що ще важливо: суд прямо зазначив – сам факт неявки особи до ТЦК не є відомостями, які підлягають внесенню до реєстру. Адже це не факт притягнення до відповідальності. Відповідальність настає після розгляду справи про адмінправопорушення і винесення постанови. А тут – не було ні протоколу, ні постанови, ні навіть належно врученої повістки.
Чому це рішення важливе
Чесно кажучи, ця справа – не поодинокий випадок. Ситуація, коли в «Резерв+» з’являється запис про порушення правил військового обліку без належного оповіщення, трапляється частіше, ніж хотілося б. І ось тут суд чітко розставив межі дозволеного для ТЦК.
По-перше, оголошення в розшук і внесення даних про порушення правил військового обліку до реєстру правомірне лише тоді, коли повістка була вручена з дотриманням законної процедури. Немає доказів вручення – немає підстав для запису.
По-друге, інструмент для перевірки у вас буквально в кишені. Якщо виявили сумнівний запис у «Резерв+» – можете подати мотивовану заяву до органу ведення реєстру про виправлення недостовірних відомостей. Це передбачено Порядком ведення реєстру, затвердженим наказом Міноборони № 94. А якщо не реагують – є суд.
По-третє, коли йдеться про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП, строки давності притягнення до відповідальності в особливий період становлять три місяці з дня виявлення, але не більше одного року з дня вчинення. У цій справі дата звернення до поліції – квітень 2025 року, а рішення суду – травень 2026-го. Рік уже минув.
Що в підсумку
Суд задовольнив позов повністю: дії ТЦК щодо внесення даних про порушення визнано протиправними, а інформацію зобов’язано виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Крім того, з відповідача стягнули судовий збір у розмірі 968,96 гривень на користь позивача.
Ключовий урок цієї історії простий: ТЦК не може просто так, без жодного підтвердження, записувати людину в порушники й оголошувати її в розшук. Потрібні докази. І якщо їх немає – суд це виправляє.