Уявіть собі звичайний ранок. Ви відкриваєте застосунок «Резерв+», щоб перевірити свої облікові дані, і раптом бачите статус «у розшуку». А поряд – примітка про порушення правил військового обліку. Причина: «Не пройшли ВЛК». При цьому жодного протоколу вам не вручали, постанову про штраф не виносили, і взагалі – ви навіть не знали, що до вас є якісь претензії. Знайома історія? Саме з такою ситуацією зіткнувся позивач у справі, яку 20 травня 2026 року розглянув Донецький окружний адміністративний суд.
Давайте розберемо цей випадок детально, бо він розкриває важливий принцип: ТЦК не може просто так, без жодних процедур, «вішати» на людину статус порушника.
Що сталося насправді
Чоловік перебував на військовому обліку в одному з районних ТЦК. У лютому 2026 року, перевіривши «Резерв+», він виявив, що стосовно нього внесено запис про порушення правил військового обліку. Підставою вказали нібито відмову від проходження військово-лікарської комісії. Крім того, ТЦК подав звернення до Національної поліції – і людину оголосили в розшуку.
Позивач не погодився з таким станом речей. Його адвокат направив до ТЦК офіційний запит, у якому просив пояснити: на підставі чого внесено ці дані, чи складався протокол, чи виносилася постанова про адмінправопорушення?
Відповідь ТЦК виявилася промовистою. У листі прямо зазначили: адміністративні матеріали, передбачені статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), щодо громадянина не складалися. Тобто жодного протоколу, жодної постанови – нічого.
І тут постає логічне запитання: якщо немає протоколу і постанови, то звідки в Реєстрі з’явився запис про порушення правил військового обліку?
Що каже закон
Тут важливий момент: Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це не закрита база, куди можна вносити будь-які примітки на власний розсуд. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» чітко визначає, які саме дані туди потрапляють.
Пункт 20-1 частини 1 статті 7 цього Закону говорить: до Реєстру вносяться відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП. Причому обов’язково зазначаються дата, номер і короткий зміст протоколу чи постанови.
Тобто механізм такий: спочатку складається протокол, потім виноситься постанова, і лише після цього – на підставі цих документів – інформація потрапляє до Реєстру. А не навпаки.
До речі, Порядок організації та ведення військового обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, теж підтверджує: призовники, військовозобов’язані та резервісти за порушення правил військового обліку притягуються до адміністративної відповідальності згідно з КУпАП. Не «можуть бути притягнуті», не «на розсуд ТЦК», а саме в порядку, визначеному законом.
Що вирішив суд
Суддя Донецького окружного адміністративного суду підійшла до справи ґрунтовно. І ось на що вона звернула увагу.
Перше. ТЦК не надав суду жодного доказу притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Ані протоколу, ані постанови. Більше того – відповідач узагалі не подав відзив на позов, хоча мав таку можливість.
Друге. Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов’язок доказування правомірності своїх дій саме на суб’єкта владних повноважень – тобто на ТЦК. Не на громадянина, який має доводити, що він «не верблюд», а на орган, який ці дії вчинив.
Третє. Суд встановив прямий зв’язок між внесенням даних про порушення правил військового обліку та фактом притягнення до адмінвідповідальності. Без протоколу і постанови – немає підстав для таких записів. Крапка.
Чесно кажучи, логіка тут проста, як двері: не можна вважати людину порушником, якщо її провину не встановлено в передбаченому законом порядку. Це навіть не юридична тонкість, а базовий принцип права.
А що з розшуком?
Окремо суд розібрав ситуацію зі зверненням ТЦК до Національної поліції. Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154), ТЦК звертаються до поліції щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП.
Але ж позивач не вчиняв такого правопорушення – принаймні, це не було зафіксовано в законному порядку. Отже, і підстав для звернення до поліції у ТЦК не виникло.
Суд зобов’язав відповідача не лише виключити з Реєстру дані про порушення, а й направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача. Іншими словами – повністю «відмотати» ситуацію назад.
Чому це рішення важливе
Кейс показує: статус «у розшуку» чи позначка про порушення правил військового обліку не можуть з’являтися в «Резерв+» просто тому, що хтось у ТЦК так вирішив. Для цього потрібна повноцінна процедура – з протоколом, з постановою, з можливістю оскаржити.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації – не ігноруйте її. Адвокатський запит до ТЦК і, за потреби, звернення до суду – це реальний інструмент, який працює. Суд у цій справі також стягнув з ТЦК на користь позивача судовий збір у сумі 1064 гривні 96 копійок.
Ну і наостанок: не варто сприймати дані в «Резерв+» як істину в останній інстанції. Помилки трапляються. Іноді – через неуважність, іноді – через відверте нехтування процедурою. Але закон на вашому боці, якщо ви готові його застосовувати.