Відмітка про порушення правил військового обліку в Резерв+ – це те, що змусило одного військовозобов’язаного піти до суду. Він вимагав визнати бездіяльність територіального центру комплектування протиправною та зобов’язати ТЦК надіслати листа до поліції про зняття його з розшуку. Що з цього вийшло – розповідаю на прикладі реального судового рішення у справі № 440/17464/25.
Що трапилося: обставини справи
Чоловік перебував на військовому обліку в одному з районних ТЦК. Жодних проблем не виникало – до моменту, коли він зайшов у застосунок «Резерв+» і побачив там неприємний сюрприз. Система показувала запис про порушення правил військового обліку та інформацію про перебування в розшуку. Причина, як з’ясувалося пізніше, – неявка за повісткою, про яку він навіть не знав.
Територіальний центр комплектування надіслав йому повістку від 14 липня 2025 року №4357812. За цією повісткою потрібно було з’явитися 30 липня 2025 року о 09:00. Відправили її поштою – на адресу, яку чоловік сам повідомив ТЦК під час оновлення облікових даних. До речі, ця ж адреса фігурувала в його військово-обліковому документі та в позовній заяві, яку він пізніше подав до суду.
Але отримати лист адресат не зміг. Поштове відправлення повернулося через закінчення терміну зберігання. І саме цей факт став вирішальним у всій історії.
Чоловік вирішив, що раз він фізично не отримав повістку в руки, то й жодних підстав для розшуку немає. Через адвоката він направив запит до ТЦК. Отримавши відповідь, яка підтверджувала: повістку надсилали, але він не прибув, – подав позов до суду.
Чи вважається повістка врученою, якщо ви її не отримали
Ось тут криється ключовий юридичний нюанс, через який справа й була програна. Багато хто думає: не отримав повістку особисто в руки – значить, не зобов’язаний з’являтися. Але законодавство дивиться на це зовсім інакше.
Пункт 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560) чітко визначає три випадки, коли повістка вважається врученою належним чином:
– день отримання поштового відправлення особою;
– день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати лист або відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, яку вона сама повідомила ТЦК;
– те саме, але щодо адреси задекларованого чи зареєстрованого місця проживання, якщо іншу адресу ТЦК не повідомляли.
Інакше кажучи: якщо повістка пішла на ту адресу, яку ви вказали як місце проживання, і пошта зафіксувала неможливість вручення, – юридично ви вважаєтеся повідомленим. Суд у справі № 440/17464/25 прямо зазначив: оскільки повістку надіслали за адресою, яку позивач сам надав ТЦК під час оновлення даних, і вона не була вручена через закінчення терміну зберігання, – оповіщення відбулося належним чином.
Що насправді означає «розшук» у Резерв+
Давайте розберемося, що таке той самий «розшук», який лякає багатьох користувачів застосунку. Це не кримінальний розшук у звичному розумінні слова. Це – автоматично сформоване звернення ТЦК до органів Національної поліції про доставлення військовозобов’язаного.
Механізм працює так. За Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487) районні ТЦК мають право звертатися до поліції. Мета звернення – доставити особу, яка вчинила адміністративне правопорушення за статтями 210 та 210-1 КУпАП, для складення протоколу.
Технічно це виглядає як електронна взаємодія між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС. ТЦК не веде окремої бази розшуку, не вносить туди записи вручну і не видаляє їх. Усе автоматизовано.
Колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду окремо наголосила на важливому моменті: сама по собі наявність у Резерв+ позначки про порушення правил військового обліку ще не свідчить про вчинення адміністративного правопорушення. Вона лише передує процедурі притягнення до відповідальності. Іншими словами – це не вирок і не остаточне рішення, а радше сигнал про те, що процедура запущена.
Чому суд відмовив позивачеві
Суд першої інстанції – Полтавський окружний адміністративний суд – відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд із цим повністю погодився. Логіка обох судових рішень зводиться до кількох ключових аргументів.
Перше. Позивач не надав жодних доказів поважних причин неявки. А Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить чітку вимогу: якщо ви не прибули за повісткою, то зобов’язані протягом трьох діб із визначеної в повістці дати повідомити ТЦК про причини неявки. Позивач цього не зробив.
Друге. ТЦК діяв суто в межах своїх повноважень. І Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154), і Порядок №1487 прямо дозволяють ТЦК звертатися до поліції для доставлення осіб, які порушили правила військового обліку.
Третє – і це, мабуть, найцікавіше. ТЦК не надсилає жодних листів до поліції про зняття з розшуку, бо фізично не веде такої бази. Уся система працює через автоматичну електронну взаємодію між реєстрами. Тому вимога позивача «зобов’язати ТЦК направити листа до поліції про зняття з розшуку» була, по суті, нездійсненною – такого механізму просто не існує в природі адміністративних процедур.
А як же строки притягнення до відповідальності
Позивач наводив ще один аргумент – про те, що стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює тримісячний строк для притягнення до адмінвідповідальності з дня виявлення правопорушення. І цей строк, мовляв, уже минув.
Суд відхилив цей довід із простої, але переконливої причини. Питання про те, чи минули строки притягнення до відповідальності, вирішується не на етапі оскарження статусу розшуку, а безпосередньо під час процедури притягнення особи до відповідальності за КУпАП. Статус порушення правил військового обліку в Резерв+ та розшук – це підготовчі етапи, які передують складенню протоколу. Коли особу доставлять до ТЦК і розпочнеться оформлення протоколу, ось тоді й можна буде порушувати питання про закінчення строків.
Що варто знати, якщо ви побачили таку позначку в себе
Якщо ви відкрили Резерв+ і побачили запис про порушення правил військового обліку в Резерв+, перше, що варто зробити, – не ігнорувати ситуацію і не сподіватися, що «саме розсмокчеться». Суд у справі № 440/17464/25 показав: оскаржити цей статус лише через те, що ви «не отримували повістку», не вийде, якщо її надіслали на коректну адресу.
Краще одразу звернутися до свого ТЦК і з’ясувати, на підставі чого з’явився цей запис. Можливо, вам справді надсилали повістку, про яку ви не знали. Можливо, є інші підстави для оскарження – але робити це потрібно через адміністративну процедуру, а не через вимогу «зняти з розшуку».
І ще один практичний момент: завжди повідомляйте ТЦК актуальну адресу проживання. Юридична фікція вручення повістки, про яку йшлося вище, працює саме через ту адресу, яку ви самі надали державі. Якщо ви переїхали, а дані не оновили, – повістка піде на стару адресу, ви її не отримаєте, але юридично вважатиметеся повідомленим. І суд, як показує практика, стане на бік ТЦК.